УКР /РУС/ EN
Яковченко Світлана Олександрівна
mailto: yasa@ukrtop.com
Донецький національний технічний університет
Факультет: Обчислювальної техніки та інформатики
Специальность: "Економічна кібернетика"
Тема диссертации: "Моделювання динаміки економічного зросту"
Керівник: доцент, к.т.н. Дмітрієва О.А.
Біография
Автореферат(pdf/190KБ)
Посилки
Звіт про пошук Бібліотека
Народилася 2 липня 1982 року, у місті Донецьку. Ми жили вчотирьох: мама,
батько, старша сестра Ганна (старше мене на 5,5 років) і я.
Мій батько, Яковченко Олександр Васильович, професор кафедри ОМТ фізико-металургійного факультету ДонНТУ, у минулому закінчив ДПІ. Мама, Яковченко Тетяна Миколаївна - інженер за фахом "Горна економіка". Декретна відпустка
у 1982 р. була 3 роки – перші три роки зі мною провела мама. Перші слова почала
говорити в 7 місяців. Себе пам'ятаю з двох років. Любила, щоб мені читали вголос.
Сама читати і писати друкованими літерами почала в три роки. Любила малювати
(і зараз люблю). Коли мені виповнилося 4 з нами стала жити моя бабуся, тому що
мама вийшла на роботу.
У 7 років я пішла в школу (ЗОШ №15 Ворошиловського району – за місцем проживання). Мою першу вчительку
кликали Світлана Михайлівна, їй було біля 50-ти. Вона була дуже сувора і різка.
Вона вела в нас усі предмети перші три роки (крім музики і фізкультури).
У моєму класі спочатку дівчинок і хлопчиків було нарівно. З п'ятого класу
в нас по різних предметах були різні вчителі. Нашим класним керівником стала
Ганна Георгіївна Бузгон. І до закінчення школи в нас перемінилося ще 3
класних керівника. Ганна Георгіївна стала завучем, Інна Володимирівна пішла
з нашої школи, Наталя Яківна переїхала в інше місто, Ніна Іванівна випустила
наш клас і пішла на пенсію. Училася я на відмінно, також займалася різними
видами спорту. Секції на жаль часто змінювала. За час навчання в школі я
займалася: волейболом, бальними танцями, карате-до, плаванням, художньою
гімнастикою, великим тенісом, спортивними танцями. Довше всього я займалася
великим тенісом - біля 3 років. У плані інших секцій – по року - після літнього
відпочинку мене тягло зайнятися чим-небудь новим.
У цей час я багато читала, захоплювалася літературою, додатково вивчала
англійську мову. Тому постійно брала участь в олімпіадах по гуманітарних
предметах. З іншого боку я вивчала Pascal, хоча в школі нас учили
тільки алгоритмічній мові. Персональні комп'ютери були буквально в 3-4
учнів. У мене комп'ютер був з 11 років. З тих пір моя родина змінила
ще 3. Важко сказати, які предмети мені були ближче – точні чи гуманітарні.
Школу я закінчила з золотою медаллю, і це давало визначені переваги при
надходженні, але в результаті це не мало значення – я надійшла по рейтингах.
Мій двоюрідний брат старше мене на рік і він надійшов на спеціальність
«Економічна кібернетика». Це був перший потік ЕКІ, а до цього подібна
спеціальність існувала як МІ. Його залучило те, що буде підготовка його
як програміста, з іншої сторони немає фізики і т.д. Сама ідея сполучити
професію економіста і програміста мені сподобалася. У 11-м класі я додатково
займалася на курсах по інформатиці в Теплинського Сергія Васильовича (ДонНТУ, ФОТI) і додатково
з репетитором займалася математичним аналізом. Викладач цілеспрямовано готував
до надходження по рейтингах – розглядав типові завдання з минулих рейтингів
і т.д. Я ходила на всі 3 тури рейтингів, і мої максимальні результати по
математиці були 45 балів з 60, а по інформатиці 54 з 60. Я зайняла 4-5 місце
разом з Кубишковським Романом. У нас був той самий середній бал. Перше місце
зайняв Зорі Олексій, друге - Зелев Володимир, третє - Кудряшов Максим. У групі
в нас було 25 чоловік - 6 дівчин, 19 хлопців. Роман Кубишковський відучився
1 семестр і виїхав разом з батьками в США (Бостон) на ПМП. Дуже сподобалося як
читав лекції Анатолій Охрімович Скворцов (вища математика). Дуже страшно
було здавати йому іспити.
У цілому після першого курсу усі освоїлися. Не схоже на школу, звичайно.
Більш того, дуже не схоже на інші вузи, особливо на комерційні. У комерційних
вузах не поспішають відчисляти студентів, що платять, відповідно, вимоги до
навчання і відношення до студентів – інші, схоже на школу, тому що звичайно
учнів не багато, усі один одного знають. Викладачі ловлять учнів у коридорах,
щоб ті не пішли з пар, умовляють учитися добре. Доречі, на моєму потоці 2
групи - група “платників” і група “бюджетників” (моя група називалася ЭКІ-99а).
Студенти з молодших курсів говорять, що зараз їх не поділяють по такому
принципі. У ту саму групу попадають за бажанням. Особисто мені подобалися
предмети, що читали викладачі нашої кафедри ПМI. Дуже шкода, але й у дипломі
бакалавра і швидше за все в дипломі магістра як спеціальність буде зазначена
“Економіка підприємств”. Спеціальність, звичайно, чудова, але неприємно,
що в підсумку після 5-ти років навчання ми фахівці з “Економіки підприємств”.
У науковій праці по нашій спеціальності (з мого погляду) необхідно поєднати
дослідження в області економічних наук і навички програмування. Курс
«Економічна кібернетика» у нашої групи читала Ольга Анатоліївна Дмитрієва.
Її предмет у визначеному плані показався мені співзвучним з темою магістрської
дисертації, що я до моменту вибору керівника уже вибрала («Моделювання
динаміки економічного зросту»).
Модель, що лежить в основі моєї роботи дозволяє моделювати динаміку
економічного зросту, а точніше показника економічного зросту, а також
прогнозувати значення цього показника з використанням уже відомих значень
за минулий період.
У майбутнєму мені хотілось би знайти роботу,
яку б добре сплачували. Мене приваблює робота, пов'язана з творчім напрямком та в якій нема жорстких строків виконання.
Нажаль, виконання усіх моїх побажаннь у цьому аспекті малоздійснимо.
Однак, у найближньому майбутньому я збираюсь шукати роботу, яка б імпонувала тим моїм навичкам
і якостям, які найбільш яскраво відображені.
До початку