Іванова Ольга Юріївна
|
Народилася п'ятого квітня 1982 року в місті Артемівськ в сім'ї інженерів Іванової Ганни
Миколаївни і Іванова Юрія Костянтиновича.
Росла активною дитиною. Весь час щось придумувала, і в основному, заняття для інших.
Організація конкурсів, змагань було улюбленою справою.
У 1989 році пішла в перший клас загальноосвітньої профільної школи №11 міста Артемівська.
Була там багато раз старостою, командиром ланки.
Грала в баскетбол, співала, придумувала конкурси для однокласників, займалася
вишиванням, в'язанням, малюванням.
У восьмому класі поступила у фізико-математичний клас і в заочну школу при Московському
фізико-технічному інституті.
Надалі приділяла більше часу навчанню, і організаторські здібності на деякий
час залишилися без потреби. Часто займала призові місця на міських олімпіадах з
інформатиці і біології.
Після закінчення шкіл в 1999 році вирішила поступати в Донецький національний технічний
університет, де вже вчилася моя сестра на спеціальності "Телекомунікаційні системи
і мережі".
Те, що моє майбутнє буде тісно пов'язано з комп'ютером, я не сумнівалася.
При обранні спеціальності мені сподобалась спеціальність "Системи управління автоматикою", хоча сказати
чим самим не можу, швидше за все інтуїтивно.
В інституті знов прокинулися організаторські здібності - вибрали старостою.
Під час вступу я не сумнівалася в правильному виборі, але тільки в кінці третього
курсу зрозуміла, що представляє з себе спеціальність.
Після закінчення четвертого курсу одержала червоний диплом бакалавра і вирішила йти
в магістратуру.
Мій науковий керівник Рафіков Г.Ш. і я вирішили продовжувати вивчення шостиногих роботів
якими займалися ще до вступу у магістратуру.
Мій керівник займається крокуючими апаратами вже близько 10 років.
Розробка позадорожнього транспортного засобу, що володіє більш високою грунтовою
прохідністю, визначається необхідністю переміщення об'єктів великої ваги
і габаритів по грунтах з низькою несучою здатністю.
Використовування традиційних транспортних машин для розміщення на них об'єктів
вагою в багато десятків або сотень тонн в таких умовах важко
оскільки на м'якому грунті колесо, занурюючись в грунт, залишає глибоку колію,
що в поєднанні із значною роботою по деформації грунту призводить до різкого
збільшення опору руху. Крокуючий апарат, провалюючись в грунт
не погіршує своїх тягових характеристик, і не залишає суцільної колії,
що важливо як для виконання транспортної функції, так і для захисту навколишнього
середовища i її грунтового покрову.
Займатися математичним моделюванням динаміки руху апарату досить
цікаве заняття.
Вивчення дає можливість досліджувати поведінку апарату при подоланні різних
перешкод.
Аналізуючи результати руху робота, ми можемо більше дізнатися про тварин, які
рухаються таким же чином.
Не можна представити сучасний мир без роботів, які полегшують працю людини,
а іноді рятують життя людям і тваринам.
Я вважаю, що проектування роботів - досить складна задача, яка повністю ще не
вирішена. При поліпшенні рівня розвитку технологій в даному напрямі з'являються
великі можливості по удосконаленню апарату, і як наслідок цього можливість збільшення
швидкості руху.
Паралельно з магістратурою я працюю в інституті Дондіпрошахт, де займаюсь комп'ютерною
графікою.
Після закінчення навчання планую продовжувати працювати в тому ж напрямку.
Але знання, які я одержала під час навчання, теж намагатимусь утілити в життя.