Автобіографія

Зубцов Сергій Сергійович

Факультет екологіі та хімічної технології

Група: ХТ-00

Тема дисертації: "Змінення структурних характеристик вугілля ряду перетворення"

Керівник: проф. Бутузова Людмила Федорівна

e-mail: zigfrid@makeevka.ru

Був зимовий сонячний день 14 грудня 1982 року, нічого не передвіщало лиха, ну от я і народився. Усі задоволені і щасливі. Дитинство пройшло в тихому містечку Макіївка донецької області. Раннє дитинство пам'ятається слабко, та й сумніваюся я, що що хто-небудь може згадати усе про своє босоногє в дрібних деталях. Як і всі діти мого віку ходив у дитсадок і сидів на горщику поруч з іншими дітями. Грали в козака-розбійника на безкрайніх просторах нашої постіндустріальної батьківщини. Мріяв стати космонавтом чи пожежником. Взагалі був щасливим карапузом.

Сувору раельность усвідомив, коли з'ясувалося, що це ще не найстрашніше в житті і треба ще ходити до школи. Непосильні букварі і зошити мучали мене упритул до атестації. Страшний цей заклад хочу вам сказати. Чисту щасливу дитину, що щиро радується життю вона перетворює в ще одного полноравного члена того безликого утворення, що прийнято іменувати суспільством. Далі випливає нерозбірлива низка подій. Учився я в державній установі за назвою загальноосвітня школа №33. Закінчив 9 класів і надійшов у 10 клас Ліцею №1міста Макіївки. Наш клас гордо носив у назві літеру "А" і позитивно відрізнявся від мого попереднього. До речі, всім однокласникам, що це читають (велика частина нас у ДОННТУ) величезний привіт.

У школі почав серйозно захоплюватися літературою і замість того, щоб робити домашні завдання просиджував у кріслі зі своїми улюбленими книжками. У цей же час у мене з'явилося чудо техніки за назвою комп'ютер. Як і в багатьох дітей мого віку цей період життя пов'язаний з такими речами як Quake, StarCraft і т.д. І найчастіше похід у школу закінчувався стінами місцевого комп'ютерного клубу.

Звичайно в цьому місці треба писати про те, як я добре учився, брав участь у різних олімпіадах і конкурсах, одержував різнобарвні паперці з моїм прізвищем, тобто грамоти, і всяких інших, що лестять своєму самолюбству речах. Бути може так воно і було. Я думаю в кожного в дитинства були якісь таланти більш розвинені, ніж в інших, тобто був я, напевно, звичайною дитиною. Закінчилася школа. Випускний. Дівчинки розводять батьків на дорогі сукні (хочеться бути найкрасивішої ), хлопчики у передчутті великої гулянки. Сльози, сопли, прощання зі школою, да здраствує студентське життя.

Якщо мене запитати навіщо я пішов на хімічний факультет, я, як напевно і багато студентів нашого високоповажного вузу, промукаю у відповідь щось незрозуміле начебто так так вийшло, обставини, батьки, ну а чого-погано і т.д. (потрібне підкреслити). На що Олександр Якович прочитав би лекцію про чітко поставлену мету у житті, прагненні до її здійснення всіма можливими способами і світлим майбутнім людства.

Як би те ні було, в університет (тоді ще державний) я надійшов. Про студентське життя можна розповідати дуже довго і докладно, тому що це напевно був самий веселий, безтурботний і насичений подіями час, я думаю ніхто з цим сперечатися не буде. У мене була найкраща група ХТ-00, що мені не забути, навіть якщо коли-небудь захочу. Після закінчення чотирьох курсів одержав диплом бакалавра (червоненький) і надійшов у магістратуру рідного вузу, де і маю честь знаходитися на момент написання цього опусу. Будучи студентом, закінчив кафедру вишколу , одержав масу незабутніх вражень, але все-жі, думаю, що постраждалим після деструктивного впливу военки і пропаганди далеких гуманоидам способів мислення слідує пройти реабілітаційні курси інтенсивної терапії в Інституті Мозку.

Пишу магістерську роботу про склад і структурно-технологічні характеристики вугіль усього ряду метаморфізму і їхніх смол пиролиза під чуйним керівництвом профессора кафедри ХТТ Людмили Федорівни Бутузовой.

Не уявляю собі чим буду займатися в майбутньому. На даний час вчуся в магістратурі і пробую працювати у проектному інституті Южнии.

[Вверх]