главная реферат работа отчет ссылка галерея библиотека
it it it

Тема моєї магістерської роботи є «Водень - майбутнє світової енергетики».

У даній роботі проводиться аналіз стану водневої енергетики сьогодні, і подальший розвиток цієї галузі.

Обмеженість світових запасів нафти й природного газу, підвищення їхньої ціни й наростаючі екологічні проблеми спричиняють перехід світової економіки на новий енергоносій - водень, при спалюванні якого утвориться тільки вода. Цілком очевидно, що вуглевидобувні мегаполіси як Донбас, будуть будувати свою стратегію поступового переходу на більш чисті енергоносії, саме на базі вугілля. Вугілля як первинне джерело енергії й хімічний реагент займає важливе місце у великомасштабній концепції водневої енергетики.

У той же час вугілля як енергоносій має й досить істотні негативні якості. Транспортування вугілля на середні й особливо на дальні відстані істотно дорожче транспорту газоподібних і рідких енергоносіїв. Технічні пристрої по спалюванню вугілля й керуванню цим процесом менш досконалі, чим такі для спалювання газоподібних палив. Пряме енергетичне використання вугілля (його спалювання) сполучено із завданням істотних збитків навколишньому середовищу.

Перераховані проблеми знаходять свій позитивний дозвіл при вихідній газифікації вугілля. Уже на першому етапі реалізації технології газифікації вугілля досягається істотне поліпшення екологічних параметрів використання цього енергоносія, тобто конструкція газогенераторів дозволяє не викидати в атмосферу тверду сполуку технологічного процесу газифікації (золу), переробляти й застосовувати в будівельний індустрії. Уже одне це робить даний технологічний підхід екологічно відчутно корисним. У цьому значенні він може розглядатися як перший крок до водневої енергетики, тому що горючими основними компонентами генераторного газу є окис вуглецю (до 60-20%) і водень (до 25%-60%). У зв'язку з одержанням водню найбільший інтерес представляють процеси газифікації, у яких проміжним продуктом є синтез-газ. Такими процесами є:

Метод «Винклера»- 35-45% Н2, 30-50% З,13-25%;

Метод «Когаз»- 58% Н2, 31% З,7% З2;

Метод « Саарберг-Отто»- 54% Н2, 19% З,18% З2;

У майбутньому, коли екологічні податки на енергоносії будуть прийняті, стане економічно вигідним для підприємств використовувати додаткові технології підвищення екологічної чистоти продуктів газифікації й у межі отримувати з генераторного газу технічно чистий енергетичний водень.