• Головна
  
  
• Автобіографія
  
  
• Реферат
  
  
• Бібліотека
  
  
• Посилання
  
  
• Звіт про пошук
  
  
• Індивідуальне завдання

Головне
   Я, Караганова Олена Валеріївна, народилась осіннього пізнього вечора 10 листопада 1985 року в м.Волноваха Донецької області. Нарекли мене гордим іменем Олена, хоча брат и хотів Катрусю. Та ім’я це вимагає від мене непростого – с ним заложилися задатки лідеру, адже не дарма в групі магістрів з шести чоловік троє з них Олени.

   Моя сім’я проживає в сел.Донське, Волноваського району, Донецької області. Батько – Караганов Валерій Сергійович, 1939 р.н. та мати - Караганова Любов Іванівна, 1952 р.н. працюють на Хіміко-Металургійній Фабриці селища. Також у мене є брат – Караганов Сергій Валерійович, 1975 р.н., він старше мене на 10 років та має свою сім’ю – дружину Наталю та двох синів – Даніїла та Олександра, 1994 і 2000 р.н.. Мої племінники красиві та розумні хлопчики.

1985-1993 р.р.
   Дитинство у мене було стандартне – як у всіх нормальних дітей: дружна родина, старший брат, яким я дуже гордилась, багато друзів. Я ходила до дитячого садочку “Теремок”, брала участь у всіх дитячих святах, а на Новий Рік навіть була Снігуронькою, в той час коли всі були сніжинками. Я дуже любила сімейні свята, коли дім наповнявся смачними запахами, наша сім’я збиралась за столом, було тепло и затишно всім навколо. Також любила, коли мама читала мені на ніч казки.

1993-2003 р.р.
   1993 рік позначився для нашої сім’ї двома подіями – брат закінчив школу, а я стала першокласницею. Я попала у дуже дружний клас, таким він став завдяки нашій першій учительці – мудрій, покладливій и розсудливій жінці.

   С 1 по 5 класи я була відмінницею, приймала участь у всіх нешкільних заходах, ходила на кружки в’язання, малювання, домохазяйок. Авжеж, любимою порою року було літо, коли можна було вдосталь гуляти на вулиці, віддихати, їздити до табору на море.

   С 6 по 11 класи я займалась додатково англійською мовою, ходила до студії сучасного танцю. Англійська мені давалася дуже легко, я займала перші місця на районних олімпіадах, за це треба сказати спасибі моєму вчителю. Я дуже любила танцювати, вкладала душу в танець, танцювальний я любила більш уроків англійської.

   В 11 класі прийшов час вибирати місце подальшого навчання. Вибір був простий – брат закінчив наш,тоді ще політехнічний інститут, а так як у нас у селищі знаходиться хіміко-металургійна фабрика, то й факультет я вибрала фізико-металургійний. Брат запропонував мені піти на спеціальність ”Екологія металургії“, мотивуючи це тим, що в майбутньому ця професія буде дуже важною. Я стала займатися додатково математикою, успішно написала рейтинги та з невеликим зусиллям я опинилася в цій великій родині під назвою Донецький Національний Технічний Університет.

2003-2007 р.р.
   З 2003 року у мене почалось нове життя – я вступила до університету, поселилась у гуртожиток. Навчання мені давалось не дуже тяжко, завдяки тому, що я мала хорошу шкільну базу. Я полюбила свою спеціальність так же, як і своїх одногрупниць. Я зрозуміла, що екологи – це так же, як і лікарі, намагаються допомогти, принести користь навколишньому світу, а наш індустріальний район цього потребує. Сьогодні питання екології в світі стали глобальними, тому моя спеціальність дуже поважається.

    За роки навчання я знайшла багато друзів, як у групі, так і у гуртожитку. З багатьма я подружилася дуже близько, я думаю, що вони залишаться на все життя. Я була старостою групи, приймала участь у олімпіадах та конференціях. Особливо цікавими були міжнародні конференції у м.Суми “Економіка для екології”, які проходили англійською. Дружелюбний та привітливий колектив, життя в сосновому лісі, семінари, які проходили у теплій обстановці, багато нових знайомств, велика кількість знань, здобутих за спеціальністю – це все запам’ятається надовго.

   Також я продовжувала розвиватися самостійно – брала участь у групі підтримки футбольної команди ”Металург“, пройшла курси масажу.

   Вибір дипломного керівника трапився сам собою. Володимир Васильович Кочура – завідуючий кафедрою, викладач високого рівня, який володіє англійською, розвивається не тільки в своїй вузькій сфері, а й багатосторонньо. Тема моєї дипломної роботи: “Рециркуляція колошникового газу з метою зниження викидів двооксиду вуглецю”. На даний момент парниковий ефект – це глобальна проблема. Кіотський протокол призваний боротися с викидами парникових газів. Україна приєдналась до цього протоколу в 1999 році, і може здобувати від зниження викидів СО₂ як екологічну, так і економічну вигоди. Тема, достойна того, щоб її розглянули.

2008 р., плани на майбутнє
   Я отримала диплом бакалавра з відміною. Поступила до магістратури, де тепер навчаюсь.
   В нашій країні тяжко говорити про масштабні довгострокові плани на майбутнє. Авжеж, бажаю утвердитися як особистість, стати професіоналом в своїй сфері діяльності. Як люба жінка, хочу мати дружну, як моя, сім’ю, свою квартиру и жити в достатку. Всього потрошку. Хочу просто бути корисною и важливою як в особистому, так і в професіональному житті. А в тому, що це все буде, я не сумніваюсь.