Про себе
 Середній бал в період навчання в університеті складає 4,94.
Вільно володію російською та українскою мовами. В обсязі, достатнім для читання володію англійською мовою.
Маю досвід роботи у наступних програмах: Компас 3D, MathCad, Zmodeler, Sprint-Layout.
Автобіографія
Я, Рудськой Денис Станіславович, народився 17 вересня 1987 р. в м. Макіївка, в сім'ї інженерів. Обставини склалися так, що в 1990 році наша сім'я переїхала в м. Донецьк на постійне місце проживання.
Школа
У 1994 році я пішов у перший клас загальноосвітньої школи №57 м. Донецька. Дивно, але навчання було досить цікавим, шкода, що чомусь часто мінялися класні керівники в нашому класі – з 1 по 11 клас змінилося 5 класних керівників. Лише звикнеш до одного з них, а тут знову зміни в класі.
Одними з найцікавіших предметів в період вчення в школі були математика і трудове вчення. На уроках математики, яких викладав наш класний керівник Ольга Миколаївна, я дуже часто отримував зауваження з її боку з приводу поведінки, не знаю з чим це пов'язано, але на інших уроках такого не помічалося. Уроки географії і російської мови були ”найстрашнішими”, оскільки вчителі були досить суворі, то постійно доводилося готуватися до відвідування цих уроків з особливою ретельністю. Історія, біологія та інші усні предмети давалися мені досить легко і готуватися до них удома не було жодної необхідності – досить прочитати потрібний розділ перед уроком або навіть під час нього і відповісти перед класом, отримавши гарну оцінку.
Спортзал був одним з улюблених місць – у той час було дуже цікаво пограти в баскетбол або волейбол з іншими хлопцями, а інколи навіть і з вчителями після уроків.
Після дев'ятого класу, за наполяганням батьків, намагався поступити в технікум промислової автоматики, але спроба не увінчалася успіхом - може бути просто не було бажання? Навчання у школі продовжилося...
У десятому класі в школі відкрився кабінет інформатики з новими комп'ютерами і тут згодилися знання комп'ютерних технологій, отримані у вільний від навчання час. Періодично доводилося допомагати набирати різного роду документи, вирішувати проблеми з технікою в учбовий час замість якого-небудь з уроків. А оскільки це можна зробити досить швидкий – то в «вільний» час, що з'явився, можна було і постріляти з хлопцями в «DeltaForce» або «TacticalOps», заздалегідь заготовленими (захованими) на кожному з комп'ютерів. Пізніше нам це дозволили робити і після уроків – було достатньо цікаво, але час йде – змінюються і інтереси. З часом стало зрозуміло, що це марна трата часу, хоча і викликає позитивні емоції від гри.
Університет
Незадовго до закінчення навчання в школі необхідно було задуматися і про вступ у вищий учбовий заклад. З дитинства захоплюючись автомобільним транспортом, думав і про навчання за відповідним напрямом, але доля склалася інакше – гідний автомобільний ВУЗ знаходиться у м. Горлівка (філія ДонНТУ), а навчатися в іншому місті особливого бажання не було. Тому і було вирішено обирати відповідну спеціальність в Донецькому Національному Технічному університеті. Такою і виявилася спеціальність ПТМ, оскільки вивчає широкий спектр різного виду устаткування. Вирішено було поступати по рейтинговій системі. Час йшов і залишався один шанс – останній рейтинг, в якому було вирішено приймати участь! Декілька тижнів підготовки за курсом «Вища математика», і ось я вже сиджу в аудиторії ДонНТУ, складаю рейтинг! Не сказати, що все було досить просто – новий крок в житті, як завжди і буває в таких ситуаціях – хвилювання. Вже буквально через декілька тижнів стає зрозуміло, що отримані результати дають шанс на те, щоб бути студентом! І ось воно, прийшов час поглянути на список майбутніх студентів групи ПТМ-04, в числі яких знаходжу і своє прізвище.
У серпні місяці читаю оголошення в 1-ом учбовому корпусі ДонНТУ про те, що студенти першого курсу зобов'язані пройти так званий «відробіток». Що він з себе уявляв? Суспільно-корисних роботи, в моєму випадку це ліквідація будівельних відходів і забарвлення певних стін і стель корпусу. 2 тижні пролетіли, як це зазвичай буває за роботою, як 2 дні.
Ось і прийшла заповітна дата – 1 вересня. На першому курсі, як і очікувалося, навчання було не таким простим, як хотілося б – велика кількість різних предметів і вищі вимоги, у порівнянні з школою. Вища математика, електротехніка, машинобудування, теоретична механіка, теорія махай і механізмів – всі ці предмети спочатку викликали побоювання, але після пари лекцій все ставало на свої місця. Від семестру к семестру ставало все простішим пізнавати нові науки – непомітно була здана навіть сама нелюбима наука - хімія, на подив на «відмінно». На третьому курсі практично закінчилися загальноосвітні науки і почалося навчання за фахом – землерийні, будівельні, підіймальні машини і механізми, деталі машин, які лише додавали інтересу до навчання. Участь в різних олімпіадах і перемога в деяких з них лише підтверджувало правильність вибору спеціальності.
4 роки навчання в ДонНТУ проминули, як одна мить – і ось вже у мене є червоний диплом бакалавра. Надалі стоїть питання продовження навчання в ДонНТУ – магістрант або фахівець? Час, хвилювання, і ось він - список прийнятих на навчання в магістрату студентів, в числі яких також і я!
Майбутнє
Що буде далі? Для початку необхідно закінчити навчання в магістратурі, а по закінченню вже й буде видно, як і куди застосувати отримані уміння і знання на практиці.
|
