У 1994 році на базі мого дитячого саду був організований Український Гуманітарний Колегіум.Батьки вирішили, що я цілком готова до «дорослого життя», і тому у віці п'яти років я пішла в перший клас колегіуму.Чотири роки, проведені в цьому закладі я вважаю одними з найщасливіших років мого життя. Крім приголомшливої дружньої атмосфери, що панувала там, ми отримували хорошу початкову освіту. Серед предметів, які ми вивчали, були також англійська, французька мови, інформатика.Добре пам'ятаю перший урок інформатики — на ньому ми вивчали розташування клавіш на клавіатурі.

Перший комп'ютер з'явився у нашому домі, коли мені було шість. Windows 95, Pentium I 133MGz. Це була незрозуміла машина, з якою дуже хотілося потоваришувати. Тато завжди говорив, що я повинна робити з комп'ютером все, що хочу, тому що тільки так я зможу навчитися і що я нічого не зможу зіпсувати настільки, щоб потім не можна було полагодити. Я думаю, саме тато заклав у мене тягу до комп'ютерів і взагалі до інформаційних технологій.

Після четвертого класу навчалася в ЗШ № 22. Ці чотири роки запам'яталися нічогонеробленням на уроках. У той же час ріс мій зв'язок з комп'ютером. Так у 2000 році у мене з'явився доступ до мережі Інтернет. Після півроку дослідження безкрайніх просторів мережі, хотілося спробувати зробити що-небудь самій.  Озброївшись подарованою татом книгою з html-верстки, я почала творити. Місяць канікул був проведений за комп'ютером у блокноті, набираючи теги вручну. Так було народжене моє перше дітище — сайт про кішок.

Після восьмого класу мама запропонувала перейти в ліцей «Інтелект». Зараз я розумію, що рішення піти із загальноосвітньої школи було самим вірним за весь час. Напрямів навчання в ліцеї було три: інформатика, економіка і гуманітарні науки. Було цілком природно, що я вибрала інформатику. Дев'ятий клас був для мене дуже важким. Я зрозуміла, то, що я робила перші вісім років школи — навчанням назвати важко. Тим не менше, роки в ліцеї були дуже цікавими. Інформатика, математика і фізика стали улюбленими предметами. Ліцей допоміг визначитися з подальшим вибором спеціальності та визначенням того, чим я хочу займатися в житті.

Спорт грав завжди важливу роль у моєму житті. У шкільні роки займалася танцями, айкідо, плаванням, дайвінгом.

З самого раннього дитинства я вчила англійську. У три роки це були дитячі постановки англійською, де я в образі мухи літала по сцені і розповідала вірші. Пізніше — додаткові заняття в групах та індивідуальні заняття. Спочатку це було за бажанням батьків, але з часом я зрозуміла, наскільки важливо знати іноземні мови та які можливості вони надають. У 13 років після поїздки до Австрії по дитячій програмі у мене з'явилася мрія — говорити німецькою мовою. Цій мрії судилося збутися тільки в університеті, завдяки німецькій групі.

Як вже було сказано, загальний напрямок подальшого навчання було вибрано ще в шкільні роки. Коли настав час вибору спеціальності, я зрозуміла, що мені хочеться не тільки писати програми, але також розбиратися у внутрішній архітектурі і логіці роботи машини. Тому я обрала спеціальність «Системне програмування», на яку я і вступила в 2005 році за рейтинговою системою.

На другому курсі представилася можливість вступити в німецьку групу. Таким чином, здійснилася моя дитяча мрія вчити німецьку мову і застосовувати його в улюбленій сфері.

У березні 2010 отримала стипендію імені Леонарда Ейлера від організації DAAD (німецька служба академічних обмінів). За цією програмою я провела місяць в Штутгарті в інституті автоматизації та програмної інженерії (IAS) університету Штутгарту. Протягом цього місяця займалася проектом ProKon.

У магістратуру пішла для отримання повної вищої освіти. Тема магістерської роботи: «Розробка MIMD-симулятора для дослідження автоматизованих мережевих об'єктів з зосередженими параметрами». Науковий керівник: Святний Володимир Андрійович.