Автобіографія
Дошкільне дитинство
Народився 13 грудня 1988 року в м. Донецьк.
Мати, Харченко Ольга Анатоліївна, закінчила Донецький Національний Університет (раніше — ДонДУ) з допломом з відзнакою за спеціальністю "Фінанси та кредит", за фахом економіст. Довгий час працювала державним службовцем у сфері економіки та фінансів. Зараз перебуває на пенсії. Найкращими рисами її характеру є постійна турбота та незмінна любов до своїх дітей, стовідсоткова відданість і мудрість, що багато разів допомагала нам під час прийняття доленосних рішень. Мама до всього підходить творчо та зі знанням справи: чи то є приготування нової страви або оформлення кімнати з приводу Нового року.
Батько, Харченко Олег Вікторович, закінчив Донбаську Національну Академію Будівництва та Архітектури, раніше Макіївський інженерно-будівельний інститут, за фахом інженер-технолог. Довгий час пропрацював у сфері будівництва та архітектури.
Сестра, Харченко Анастасія Олегівна, закінчила Донбаську Національну Академію Будівництва та Архітектури з 3-ма дипломами з відзнакою (бакалавр, спеціаліст, магістр), за фахом архітектор. Наразі працює викладачем у цьому ж ВУЗі. У коло її інтересів входять такі сфери дизайнерського мистецтва як дизайн інтер'єрів, ландшафтний дизайн, флористика, розробка різного роду індивідуалізуючих продуктів, техніки оформлення предметів інтер'єру. Вступивши в сімейне життя, кожен день відкриває для себе нові грані життя як у сімейній сфері, так і в професійному плані. Є визнаним експертом у сучасному кіномистецтві і прихильником японської та єгипетської культур.
Дідусь, Дмитренко Анатолій Григорович, закінчив Донецький Національний Університет (раніше — ДонДУ), за фахом економіст праці, за першою спеціальністю — автотранспортник. Довгий час пропрацював на керівних посадах, пов'язаних з перевезеннями в Донецькій області. Трудоголік, талановитий керівник, вольовий чоловік, що пройшов Велику Вітчизняну війну, на долю якого випали найтяжчі випробування і переживання, був і залишається для мене ідеалом стійкості, мужності і цілеспрямованості. Дідусь є активним уболівальником футболу, снукеру, великого тенісу та боксу. Одним із захоплень дідуся є вирощування відмінних врожаїв на дачній ділянці, до догляду за якими він ставиться з особливим науковим підходом і ретельністю.
З 4 до 7 років відвідував дитячий садок. Саме в цьому віці, завдяки любові й увазі батьків, бабусі і дідуся був закладений надійний фундамент становлення мене як всебічно розвиненої особистості.
З молодих нігтів мені була щеплена любов до книги та читання. Із дошкільного віку був читачем Донецької обласної бібліотеки ім. С. М. Кірова. Як наслідок, знав значну кількість віршів напам'ять. Хоч я і не був наділений художнім талантом, відвідував зі старшою сестрою образотворчу студію Донецького обласного палацу піонерів.
Завдяки бажанню постійного різнобічного розвитку наразі я захоплююся різними сферами життєдіяльності. Особливе місце серед них займають мої спортивні інтереси, серед яких не можна не назвати російський більярд, боулінг, бескетбол, плавання, стрілянину, біг, льодові ковзани. Любов до спорту й активного способу життя були щеплені мені в ранньому дитинстві, за що я глибоко вдячний моїй родині.
Шкільні роки
Після дитячого саду, успішно пройшовши випускне тестування, я почав навчання у першому класі найвищого рівня УВК №1 м. Донецька. Провчившись в УВК №1 вісім класів і закінчивши кожен із них з відзнакою, я почав міркувати над своїм майбутнім, беручи до уваги і аналізуючи власний потенціал і прагнення до нових знань, а також бажання вступити до ВУЗу. Рішення поступати на спеціальність, тісно пов'язану з комп'ютерними технологіями, було прийнято на межі 7-го і 8-го класів. Мотивом розставання з УВК №1 стала моя жага до таких наук як математика, фізика, інформатика, які викладалися в Донецькому технічному колежі на дуже високому рівні, надаючи студентам цього закладу міцну базу для подальшого вступу до вищих навчальних закладів не тільки м. Донецька, але й усієї України. Саме тому було прийнято рішення залишити загальноосвітню школу УВК №1 і піти шляхом спеціалізації. Успішно склавши вступні іспити до Донецького технічного колежу, почав навчання в 9 класі. Навчання в цьому навчальному закладі мало більш цікавий, важкий, спеціалізований характер, ніж у загальноосвітній школі. Постійно поглиблюючи знання в точних дисциплінах, я поступово наближався до студентського життя, яке почалося для мене ще в березні-квітні 11-го класу, тому що до ВУЗу я поступив, склавши рейтингові випробування. Попереду на мене чекав факультет обчислювальної техніки та інформатики, який пізніше було перейменовано до факультету комп'ютерних наук і технологій. Донецький колеж було закінчено з дипломом з відзнакою і здобуттям золотої медалі.
Постійна зайнятість у шкільних культурно-освітніх заходах не заважала мені постійно брати участь в олімпіадах різного рівня з таких дисциплін як математика, інформатика, фізика. Спорт і активний спосіб життя стали для мене способом позбавлення від напруги, яка накопичувалася з кожним днем наближення до вступних іспитів. Мною відвідувалися різні секції, а саме: дзю-до, баскетбол, тренажерний зал при манежі ДонНТУ. Саме спорт і бажання ведення здорового способу життя навчили і направили мене до наполегливої боротьби за досягнення успіху на будь-яких теренах.
Але тільки спортом і навчанням мої інтереси ніколи не обмежувалися, тому що всебічний розвиток особистості є моїм життєвим кредо. Читання книг і газет, щоденний перегляд новинних телепередач, прослуховування пізнавальних радіопередач є постійними супутниками мого повсякденного життя. Телевізор в цьому аспекті є вікном у світ різного роду змін: політичних, економічних, культурних і спортивних. З малого віку в обов'язкову програму перегляду телепередач увійшли такі проекти як "Що? Де? Коли?", "Своя гра", "Велика політика", "Свобода слова”. Олімпіади з зимових і літніх видів спорту, чемпіонати світу та Європи з футболу, титульні боксерські матчі, чемпіонати світу з хокею та снукеру також входять до програми обов'язкового перегляду.
Окрему позицію в моєму житті займає інтерес до сучасної кіноіндустрії, гідні новинки якої я переглядаю в обов'язковому порядку.
Університет
Після того, як студент потрапив у Донецький національний технічний університет, перед ним розкриваються нові горизонти і можливості. Тільки від студента залежить, яким чином далі піде процес навчання: буде він важким і напруженим або легким і поверхневим. Пізнавши в повній мірі багато тонкощів української системи освіти в Донецькому колежі, в студентському житті переді мною не виникало завдань, які було неможливо вирішити або розв’язати. Програмування навчило мене, що будь-яка система має слабкі місця: якісь правила можна обійти, якісь — порушити. Головним завданням студента, що є лише краплею в морі всіх фігурантів, які певним способом беруть участь в системі освіти, є скористатися її недоліками і використовувати їх для досягнення власних цілей. Одним з розчарувань, що чекають на студента українського ВУЗу, є не важливість предмета, а своєчасність подання на перевірку лабораторних робіт, розрахунково-графічних та індивідуальних завдань, проміжних контрольних робіт, іспитів, заліків і нескінченного потоку супутньої другорядної роботи, яка відбирає дорогоцінний час і відволікає від суті предмета, його головних моментів, цілей і завдань. Іншим розчаруванням під час навчання в університеті стає непотрібність студента ані викладачам, ані асистентам, ані всій системі в цілому. Ніякі проблеми окремо взятого студента нікого не турбують. Дуже обмежене коло викладачів може увійти в положення студента і зрозуміти причини поганих показників, рідких відвідувань лекцій і лабораторних занять, незацікавленості предметом. Черговим дивним фактом для студента, що тільки-но вступив до університету 4-го рівня акредитації, стає нестача не тільки компетентного складу кафедр, а часом і елементарної матеріальної бази, наявність якої є дуже важливим фактором на спеціальностях прикладного характеру, що вимагає від студентів не тільки суто теоретичних знань, але і практичної їх реалізації та надання результатів. Ці фактори роблять з безлічі окремо взятих студентів, кожен з яких талановитий по-своєму, сіру знеособлену масу, здатну підкорятися лише календарним планам занять і часом досить принизливим бажанням і примхам асистентів, старших викладачів, доцентів та професорів. Але саме завдяки наявності цих негативних факторів студенти, які бажають стати справжніми фахівцями у своїй галузі, стають ними, тому що під час вирішення завдань, поставлених навчальним процесом, студент стикається з тим, що йому ніхто не допоможе, поради запитати нема в кого. Усьому доводиться вчитися самотужки: розв’язувати завдання та приймати відповідальні рішення. Саме за придбання самостійних навичок роботи з літературою та вирішення поставлених завдань будь-який студент вдячний своїй alma mater.
За роки навчання мені пощастило навчатися у двох різних групах: СП-06б на першому курсі і англійській групі КС-06г з другого року навчання, в якій мені вдалося довчитися до закінчення четвертого курсу. Отримавши диплом бакалавра з відзнакою, я вступив до магістратури, де переді мною всерйоз були поставлені питання, як організувати власне майбутнє і яким чином надалі заробляти гроші. Під час навчання мною були освоєні в достатній для роботи мірі Web- та Java-технології, що дозволили мені стати компетентним фахівцем у цих галузях. Займаючись розробкою Web-сайтів та програм з використанням Java-технологій, я зможу забезпечити коштами не тільки себе, але й свою родину.
Плани на майбутнє
Надалі мною планується здійснення цілого ряду як амбітних проектів, так і досить тривіальних завдань, пов'язаних з отриманням водійських прав, успішною реалізацією себе як професіонала, а також виїздом за кордон з метою подальшого вдосконалення своїх професійних навичок.