RUS | ENG || ДонНТУ > Портал магістрів ДонНТУ
Магістр ДонНТУ Климко Олександра Ігорівна

Климко Олександра Ігорівна

Факультет комп'ютерних наук і технологій

Кафедра прикладної математики та інформатики

Спеціальність: Економічна кібернетика


Тема випускної роботи:

Нелінійні методи і моделі оцінки вартості інтелектуального капіталу

Науковий керівник: Гізатулін Артем Махмутович


Матеріали до теми випускної роботи: Реферат

Про себе (коротка творча біографія):


Дитинство

Я народилася 29 січня 1989 року в місті Донецьку рано вранці.

З дитинства виявляла інтерес до математики. Навчилася рахувати раніше, ніж читати. У дитячий сад практично не ходила, бо була хворобливою дитиною. Але я пам'ятаю, як одного разу в дитячому саду попросили намалювати, хто ким хоче стати. І я намалювала двох левів. Мене запитали, чи хочу я бути дресирувальником. А я дуже здивувалася такому висновку і відповіла, що хочу малювати мультики (тоді якраз вийшов мультфільм «Король Лев»).

Після мого народження мама залишила роботу і цілком зайнялася вихованням і навчанням мене. Тому я була підготовлена до школи набагато краще за багатьох моїх однолітків. Деякий час батьки навіть планували віддати мене до школи з шести років, але потім передумали і, саме тому, я ще не закінчила університет.

Школа

Пішла я в перший клас першого вересня 1996 року в загальноосвітню школу № 9 міста Донецька. Я вдячна своїй першій вчительці - Гриценко Олені Миколаївні - за ту атмосферу невимушеності, яку вона вміла створювати в класі. Похід до школи завжди був святом для всіх учнів класу. Не дивлячись на це, вона дала нам хороші базові знання, які стали в нагоді під час подальшого навчання. Також вона привчала нас до акуратності і відповідальності, призначаючи чергових по класу і з чаю. Так, так саме з чаю, який ми могли заварювати на перерві в кабінеті, користуючись електричним самоваром. З першими роками навчання в школі у мене пов'язані найтепліші спогади.

Коли я закінчила початкову школу і перейшла в п'ятий клас, мені було дуже складно, як, мабуть, і багатьом. Адже із затишного гніздечка ми випали на розтерзання десятку вчителів, кожен з яких читав свій предмет і вважав його єдино важливим і необхідним. І з кожним роком цих предметів ставало все більше.

У восьмому класі наша школа вирішила піддатися віянню моди і ввести профільні класи. Проблема була в тому, що не окремий учень вибирав предмети, на яких він хоче зосередитися, а весь клас вибирав один профілюючий предмет. Тому перед нашим не надто дружним класом став складний вибір профільного предмета: «Історія» або «Хімія». І наш клас вибрав історію. Як результат - сім уроків історії в тиждень. Ось так ми полегшили собі життя.

Як показала практика подальших років, на історичний факультет пішов тільки одна людина з усього класу.

Починаючи з десятого класу, я почала замислюватися про вибір університету. Спочатку мій вибір припав на математичний факультет. Всю зиму десятого класу я проходила до них на підготовчі заняття з математики, які дуже багато в чому мені допомогли як під час вступу, так і при здачі іспитів в школі, та й, мабуть, при написанні деяких розрахункових роботи вже в університеті. Але також ці курси показали мені, що працювати з голими числами - не моє покликання, хоча математику люблю до цих пір.

У вересні 2005 року я зайнялася вибором майбутньої спеціальності вже впритул. Дрібні вузи відпали автоматично. Мені хотілося, щоб назва мого вузу звучало гордо. І вибір припав на Донецький національний технічний університет. Визначившись з вузом я, звичайно ж, пішла на підготовчі курси з математики та інформатики. У здачі української мови я не бачила нічого складного.

Потім підійшов час писати заяву на рейтинги. Тоді можна було вказувати три спеціальності, на які хочеться вчинити. Вже тоді я знала, що хочу навчатися на спеціальності «Економічна кібернетика», але боялася, що не пройду на бюджетну форму навчання, тому обрала ще два запасних варіанти «Системне програмування» та «Інформаційні управляючі системи». Яка ж була моя радість, коли я здала інформатику і українську з першого разу, а за результатами рейтингу з математики пройшла на бюджетну форму навчання. Це дійсно дає деяке відчуття переваги, коли приходячи в травні до школи, ти вже знаєш, що будеш зарахована на бюджет на спеціальність, яку обрала сама.

Саме тому випускні іспити не викликали у мене ніякого занепокоєння і були здані на відмінно. Закінчила я школу в липні 2006 року із золотою медаллю.

Університет

У перші ж тижні навчання в університет я зрозуміла, як сильно мені пощастило, адже клас, в якому я навчалася в школі, ніколи не відрізнявся особливою дружність, і яке ж було моє здивування, коли я виявила, що мої одногрупники дійсно відкриті і доброзичливі люди . Причому всі без винятку. Напевно, саме ці люди, з якими я провела разом 4 роки бакалаврату - найсвітліше і тепле спогад про університет, який я пронесу на себе руки через все життя. Якщо б вам пощастило коли-небудь працювати або вчитися в такому ж чудовому колективі як наш потік, ви б, безсумнівно, відчули себе дуже щасливою людиною.

Окреме слово треба сказати про викладачів з нашої кафедри - ці люди зробили, мабуть, все, щоб я могла доводити всім своїм друзям, розкиданим по різних ВНЗ та містах, що саме кафедра «Прикладної математики та інформатики» є найкращою, поєднуючи в собі вимогливість і лояльність, глибокі знання і навички доступного пояснення. Викладачі завжди підтримували в студентах живий інтерес до предмета, при цьому могли дати раду не тільки з професійної області, але і простий життєвий, який часто так необхідний гарячим головам студентів

За час навчання в університет я спробувала себе в безлічі не наукових напрямів, до числа найбільш серйозних моїх захоплень можна віднести: театральну студію, історичне фехтування, КВК, фотографію, філософію і, звичайно ж, AIESEC. Про будь-який з цих періодів мого студентства можна писати окрему книгу. Думаю, що будь-яке з них принесло мені не тільки веселощі, а й деякі корисні знання і навички.

Плани на майбутнє

Основним напрямком свого розвитку після закінчення університету я бачу створення власного бізнесу, хоча поки що й не знаю якого саме. При цьому я не виключаю можливість роботи в компанії, причому її розмір не має принципового значення. Серед пріоритетів у пошуку роботи для мене стоїть - можливість застосування професійних знань, можливість особистого та кар'єрного зростання, а також сприятлива обстановка в колективі.


ДонНТУ > Портал магістрів ДонНТУ || Реферат