Народився 2 червня 1989 року в м. Запоріжжя. Перший клас середньої школи провів у цьому ж місті, поки в 1997 не переїхав в м. Макіївка, де проживаю і по цей день. Школа
З другого класу середню освіту отримував у школі № 5 (після 3-го класу ліцей № 1 з ЗШ № 61) м. Макіївки в класі з фізико-математичним ухилом. До цих пір вважаю свою школу найкращою у місті і на те є свої вагомі причини. У навчанні ніколи не намагався заучувати, а скоріше прагнув до розуміння викладеного матеріалу і його осмислення. Вже в той час вплив на мене справили певні викладачі, предмети яких я вивчав з особливою завзятістю. Наприклад, завжди подобалися російська мова та література, тому що їх викладав мій класний керівник Хом'як І.А., добрий і чуйний, але в той же час вимогливий фахівець. Завжди любив алгебру та геометрію, викладачем яких був вельми своєрідна (у хорошому сенсі цього слова) людина Кармазіна В.Г. Я вважаю, що головним фактором, мотивуючим учня або студента на вивчення предмету є саме викладач, з його професійними і людськими якостями, неупередженим ставленням до підлеглого, і як наслідок умінням тверезо оцінити знання і старання учня.
У шкільні роки брав активну участь у суспільному житті, захоплювався спортом і музикою. Зі шкільної командою з футболу займав 3-е місце на Чемпіонаті міста. Відвідав практично всі екскурсії, які організовувалися керівництвом школи, в тому числі такі міста як Львів, Одеса, Феодосія, Київ. Самим яскравим враженням стала поїздка до Львова. Архітектура міста, мало постраждала в часи воєн, вразила безліччю європейських стилів та напрямків, що відповідають різним історичним епохам. Університет
При вступі до вузу я не обмежував себе тільки Донецьком, хотів також вступити до університетів міста Львова та Києва, але все ж вибір впав на ДонНТУ. Це було обумовлено відносною близькістю до дому, відгуками випускників, відмінною якістю освіти. Навчання в університеті було досить цікавим і змістовним, хоча як я вже говорив, манера викладу матеріалу і особисті якості кожного окремого викладача залишили свій відбиток в моїх знаннях предметів та думці про них самих (предметах, звичайно). Так наприклад дуже яскравою плямою в моїй пам'яті і до цього дня залишається Усачова Г.М., яка з блиском заклала в наші голови основи економічної теорії і всіх наступних предметів. Хоча, кажучи відверто, були і не зовсім адекватні викладачі, які вважали, що студента потрібно не навчити, а провчити і т.п. Але не будемо про сумне ...
Вибір теми наукової роботи був мотивований багато в чому унаслідок моїх переконань у тому, що підприємство є комплексною системою і його стабільне функціонування і розвиток багато в чому залежить від питань безпеки. Фахівець на підприємстві не може обмежуватися лише своєю областю діяльності, а повинен розуміти, що всі функціональні елементи, підрозділи і діяльність кожного працівника умовно взаємозалежні і взаємопов'язані. Поняття економічної безпеки підприємства є комплексним і підкреслює цей взаємозв'язок, а управління економічною безпекою (і її складовими) є невід'ємною частиною сучасного бізнесу
Дивлячись на сучасну молодь здається, що її головна мрія - не працювати, але отримувати або так би мовити “заробляти” багато і жити “в достатку”. І, як не дивно, так буває! Але тільки для тих, у кого “заряджений тато”. Зараз я дуже радий, що у мене такого немає, і я не хочу присвятити життя заробляння все більшої і більшої кількості грошей. Так, я хочу жити добре, але не обдирати будь-якого, беручи хабарі і обманюючи співробітників, щоб поміняти Шевроле на Лексус. Гроші повинні бути засобом, а не метою. Але це не означає, що я не хочу працювати, а хочу все життя бити байдики. Людина не створена для неробства. Влаштуватися на роботу у гідну фірму, з боргом виконувати свої обов'язки, чесно просуватися по кар'єрних сходах – ось мої професійні цілі