Біографія
Дитинство
Морозним ранком в одній їх
шахтарських сімей сталося маленьке диво
– народилася маленька людина, тобто Я – Кравцова
Юлія
Сергіївна. Своєю появою на світ зобов'язана
улюбленим
батькам Людмилі Вікторівні і Сергію Володимировичу. Вони моя опора і
підтримка на цьому світі. Моїм вихованням і дошкільною
освітою
займалася більше мама. Вона навчила писати і читати, прищепила любов до
книг. А папа, він завжди підтримував і вступався за
мене
(навіть перед мамою), прикривав мої провини і зберігав дитячі секрети.
З'явилася сестричка погано пам'ятаю цей момент, мені було всього лише 3
рочки).
До дитячого садку не ходила, не склалося якось. Із друзів одні
хлопчики. Полюбляла танцювати,навіть перемогла у конкурсі "Найкращій
танець ламбада".
Школа
У 1997 році пішла в загальноосвітню школу № 67. З вибором школи батьки особливо не сперечалися, найближча знаходилася в п'яти хвилинах від будинку. Пам'ятаю неймовірно хотіла в школу: бантики, портфель, зошити ще пахнуть друкарською фарбою, білий верх, чорний низ. Напевно ніколи не забуду цей етап свого життя. У початкових класах вчення мені давалося досить легко. Зростала допитливим, добросовісним і старанним дитям, дисциплінованою ученицею. У шкільному колективі і серед вчителів користувалася повагою.
З вчителів хочу виділити свою першу вчительку - Людмилу Олексіївну. Приклад для наслідування. Вона була для нас як друга мама, завжди чуйна, дбайлива, але в той же час і строга. На жаль, вона покинула цей світ, але світла пам'ять про неї, продовжує жити в моєму серці.
У старших класах любила бути першою (напевно, як і багато хто), старанно освоювала нові знання, долала труднощі, отримувала винагороди: грамоти, похвальні листи. Улюбленими предметами були: історія, біологія, література. Не любила математику, не піддавалася вона мені якось, хоча в атестаті стоїть відмінно.
Після закінчення 9 класу було
пішла до 10 з фізико- математичним
профілем (слід зазначити, що не по своєму
рішенню,а
за наказом директора). Мене завжди привертали більше гуманітарні науки.
Може й тому,що існували нерозкриті бажання, пішла до школи
"юний
філолог" до Філологічного факультету ДонНУ, та
успішно
закінчила повний курс.
Одинадцятий клас. Іспити. В атестаті
лише одна
четвірка. Випускний. Прощання. Шлях до життя і багато
можливостей!
Університет
Десь в середині 11 класу,
багато думала про подальше навчання.
Шалено хотіла бути адвокатом, але доля повернула мене інакше. Ми жили
досить не багато, та я мала покладатися лише на свої сили та
можливості. Вибір впав на державний університет інформатики і штучного
інтелекту. Там як мені здавалося тоді було така незвичайна
спеціальність "філософія і релігієзнавство". Що це таке, та
її
суть я зрозуміла набагато пізніше. Вже, будучи студентом я
зрозуміла, що це дуже цікаво та захоплююче. Багато в чому до
цього висновку мене привели лекції Ігоря Анатолійовича
Козловського. Як на мене, його лекції досконалі, здавалося,що він знає
відповідь на будь-які питання! Важко було звикнути до нової команди,
адаптуватися до студентського життя. Важко і незвичайних після школи.
Різне ставлення до навчання, не вчитель шукає вас, а ви його.
Незрозуміла Болонська системи освіти, постійне рахування
балів..
Все це було, злети і падіння,
труднощі і
радості, знайомства з казковими людьми, неоціненний досвід,
розуміння місця в світі, в житті.
Сесії-як я її боялася, кажуть що ти став студентом після перших
іспитів. Лекції, семінари, конференції, документи, освітні практики.
Одне займає місце іншого. Пам'ятаю практику в школі,
розуміння
наскільки складна робота вчителя.
Часу властива швидкоплинність. І ось, 4 рік
пролетів-довгоочікуване звання "бакалавр". Вирішила
залишитися на подальше навчання. Хотіли б бути фахівцем, але в день
прийому диплом до мене підійшов один із моїх вчителів сказав,
що
вірить в мої сили,в мене! Як це важливо знати, що хтось тебе підтримує!
Він дав мені впевненості, що я зможу це.. Тепер я майбутній магістр
релігієзнавства.
Пишу диплом на тему: "Ідея реінкарнації в
релігійній
культурі християн сучасної України (на прикладі Донецької
обл.)".
Керівник д.ф.н, доцент Панич О.О.
Плани на майбутнє
У найближчому майбутньому я планую успішно завершити навчання у магістратурі, захистити диплом. Знайти роботу, що буде подобатися і приносити гроші. Я хочу подорожувати і побачити світ. Ну і звичайно сім'я! Планів та думок дуже багато. Все неможливо написати. Так і навіщо? Врешті-решт, набагато краще показувати на справі, аніж даремно мовити. Не словом, а ділом!