ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Сучасна ситуація у сфері духовних потреб людини відрізняється надзвичайною різноманітністю і строкатістю. На даний момент існує безліч різноспрямованих процесів, що характеризують духовний стан суспільства, як в цілому, так локально, в межах певних регіонів. Історія і сучасність демонструють, що духовний стан суспільства не менш важливий, аніж його матеріальне благополуччя, а подекуди має і головне значення. Значна роль в духовній сфері належить релігії. Релігійні процеси  впливають на загальний духовний клімат суспільства, стан мас, колективів і окремих індивідуумів.

    Закономірності виникнення, поширення, функціонування релігій, їх взаємодії один з одним і з іншими формами суспільної свідомості були своїми для кожної культурної області і тимчасового проміжку. Аналіз цих закономірностей дозволяє адекватно реагувати на питання, що виникають в релігійній сфері, сприяти дотриманню законності, покращує духовний стан суспільства, який знаходиться в нерозривному зв'язку з матеріальним.

1. Актуальність теми

Актуальність дослідження проблеми реінкарнації обумовлена високою мірою поширеності даної ідеї в багатьох релігійних і духовно-філософських системах. У зв'язку з тенденціями глобалізації спостерігається взаємопроникнення релігійних смислових конструктів в різних частинах земної кулі в різних релігійних системах. Ідея реінкарнації не виключення: вона до недавнього часу вважалася суто східним вченням, ідея перевтілення душ знаходить віддзеркалення і в багатьох західних релігіях, що породило питання про універсальність ідеї реінкарнації і про явну або непряму включеність її в більшість релігій світу. Усестороннє вивчення проблеми реінкарнації в світових релігіях є засобом до врегулювання стосунків між її прибічниками і противниками, адже подібні стосунки частенько мають конфліктний характер.

   Україна є одним з найдинамічніших держав у сфері релігійних процесів. Питання інкорпорації ідеї переселення душ в релігійні системи, традиційно поширені на території України, вони представляються вельми актуальними і при цьому маловивченими. Феномен «побутової релігійності», яка може включати елементи, що не відносяться до традиції, релігійний "фьюжн" серед певних шарів суспільства, співвідношення неусвідомленої віри з чіткими постулатами того або іншого учення – ось ті супутні проблеми, без яких не представляється можливим на сьогоднішній день скласти об'єктивне уявлення про релігійні процеси в Україні.

2. Мета і задачі дослідження, практичні результати, наукова новизна

Мета магістерської роботи –  виявлення характеру уявлень про реінкарнацію в релігійній культурі християн сучасної України. 

Основні задачі дослідження:

  1. З'ясування вмісту поняття реінкарнації. Аналіз суті вчення про реінкарнацію в східних релігійних і духовно-філософських системах.
  2. Аналіз проблеми наявності і ролі уявлень про реінкарнацію в християнському віровченні і творах християнських авторів.
  3. Вивчення особливостей уявлень про реінкарнацію в релігійній культурі християн сучасної України (на прикладі м. Донецька)

Практичні результати. В ході виконання роботи було проведено соціологічне опитування в грудні -  січні 2011-2012 рр. в рамках м. Донецька серед різних верств населення на предмет їх розуміння і відношення до ідеї реінкарнації. В опитуванні прийняли участь як слухачі богословських курсів, що мають чітко постульовані погляди на християнство і сформульований Символ Віри, так і середньостатистичні громадяни, що вважають себе  християнами, проте не ведуть активного церковного життя. Вирішення поставлених в роботі завдань дозволило встановити певні закономірності взаємодії ідеї реінкарнації з традиційно християнськими ідеями, а також зробити виводи відносно міри культурної глобалізації і інтеракції.

Наукова новизна. На даний момент існує досить великий пласт літератури, присвячений проблемі реінкарнації, у тому числі й існуванні ідеї переселення душ в християнстві. Проте, до цих пір не було зроблено спроби науково охарактеризувати міру  ідеї реінкарнації вписаної  в релігійну культуру християн. Принцип об'єктивності дослідження передбачає роботу з фактичним матеріалом. Аргументи конфесійного характеру розглядаються в роботі лише як частина об'єкту дослідження. Новизна дослідження також полягає в тому, що окрім загальних виводів робота має додаток до конкретної просторово-часової локації, розглядаючи ситуацію в сучасній Україні

3. Огляд досліджень та розробок

Проблема реінкарнації отримала розробку в наукових працях таких авторів,  як: Ян Стівенсон, цей канадський – американський психіатр займався проблемами реінкарнації з наукової точки зору, він вивчав випадки, коли люди згадували той момент, що вже жили раніше, приводили факти які можливо перевірити і події, пов'язані з гіпотетичним минулим життям [7]. Раймонд Моуді в своїх дослідженнях розповідав про реінкарнацію, в зв’язку з тим фактом,  що наше життя всього лише ланка в ланцюжку декількох життів,  прожитих раніше. Його книга  змусила багато людей зацікавитися своїм минулим, поставила перед наукою низку запитань, на які не було відповідей [4]. Доктор Моріс Нетертон представив метод в книзі під назвою: "Терапія минулих життів", який підкреслював ключові слова і фрази з  повідомлень його суб'єктів, які були ними написані власноруч. Доктор Едіт Фіор ретельно зосередила свою роботу над випадками, пов'язаними з одержимістю і розвинула терапію проти неї. Д-р Д. Скотт Рого представив коротку інформацію про дослідження перевтілень до 1985 року, і вказав на суть дискусії між дослідниками реінкарнації і скептиками. Д-р Джоел Уїттон відзначив і провів дослідження випадків, пов'язаних з психологічним феноменом знання іноземних мов, не вивчаючи їх будь-коли.

   Доктор Роджер Вулджер, з особливо глибоким розумінням аналітичної психології, розвинув метод дослідження перевтілення, яка передбачає і теорію, і практику. Керол Боумен з абсолютною упевненістю доводить реальність і можливість перевтілень, на основі згадки смерті, Браун Сільвія в своїх дослідженнях міркує над тим, що людина сама вибирає світ, в якому він збирається жити [1]. Наші душі неодноразово переселяються з одного світу в іншій.

   Крістофер Бейч займається розглядом  ритмів  людського життя. Йому властива ідея про те, що життєві круги (цикли) людини потрібно сприймати як рух від роду до народження, де смерть середня ланка [2]. Майкл Ньютон підтримує ідею того, що після смерті душа виходить з тіла і вирушає "додому". До того часу, коли душі повертаються до того місця, яке вони називають будинком, земний аспект їх буття змінюється. Їх не можна називати людьми. Душа має можливість одночасно  жити в декількох тілах [5].

   Анн Анселін Штуценбергтн досліджує проблему синдрому предків. Кожен з нас є ланкою в ланцюжку поколінь і дуже часто нам доводиться розплачуватися за борги предків [6]. Ми менш вільні, чим здається з першого погляду. Долорес Кеннон, в даний час один із засновників  регресивної терапії, провела 10 років, досліджуючи архіви у пошуках підтверджень.

   П. Рамстер, при спілкуванні зі своїми пацієнтами посилається на опис ними великої  кількості деталей минулого, імена людей і місць, де вони жили раніше.

   У 1983 р. Рамстер і місцеві історики шукали в архівах вказані дані. Деякі села, названі під гіпнозом, були знайдені на старих картах. Інші села більше не існували, але багато згаданих назв виявлялися правильними. Дослідження Рамстера було майже повністю проігнороване науковим співтовариством.

   Карл Саган учений і скептик був членом-співзасновником групи, яка займалася такою проблемою як викриття ненаукових досліджень. Звичайно, сказати, що він вірив в реінкарнацію було б дуже гучно,  але те, що  він вважав, що цим дослідженням має бути приділене більш серйозніша увага, і відхилювати їх без дослідження і обговорення було б ненауковим вже говорить про його зацікавленість даним питанням. А як говориться, немає диму без вогню!

4. Ідея реінкарнації в релігіній  культурі християн

Одним з ключових понять, що характеризують розвиток сучасного світу, є поняття глобалізації. Прийнято вважати, що глобалізація – це сукупність процесів, які ведуть до появи єдиного загальносвітового економічного, політичного, екологічного, культурного простору. Глобалізацію як феномен суспільного життя супроводжує інтеграція – процес  проникнення  різних елементів двох суб'єктів, що беруть участь в ній. Елементи ці можуть бути різні – від капіталовкладень і інвестицій до звичок і поведінки і особливостей повсякденної кухні населення.

    Нас цікавить, перш за все, взаємодія релігійних представлень тих культур, які вільно або мимоволі включаються в процес глобалізації. Завдяки ситуації в сучасному світі, ідеї і учення, поширені в одних культурних ареалах, переходять на інший культурний грунт і частенько приживаються там, певним чином видозмінюючись. Крім того, на розуміння кожної релігії або духовно-філософського вчення неминуче впливають якісь загальні закономірності сучасної духовності.

   Не стало виключенням і вчення про реінкарнацію. Реінкарнацію традиційно розуміють як безсмертне існування душі, яка періодично відроджується в різних тілах, які, в свою чергу, смертні [5]. Процес переродження має свої закономірності, які та або інша традиція трактує по-своєму.

   Вчення про реінкарнацію було традиційно властиво східним релігійним і духовно-філософським системам, як: індуїзму, джайнізму, буддизму. Проте з початком глобалізаційних  процесів в кін. XIX ст., коли освічені європейці починають виявляти цікавість до східних культур, а представники останніх, у свою чергу, починають адаптувати свої переконання до європейського сприйняття і виїжджати за рубіж, ідея реінкарнації в числі багатьох інших східних ідей починає набувати популярності на Заході [11].

Animation 

Мал. 1. Розповсюдження вення про реінкарнацію

у світі під впливом глобалізації. 

(Анімація, 5 кадрів, 7 повторень, 127 кб)

   Спочатку ідея реінкарнації на Заході мала елітарний характер – нею цікавилися філософи, історики, просто освічені люди. Значний поштовх в розвитку вже чисто західного розуміння реінкарнації був отриманий в результаті поширення в Європі різних езотеричних суспільств. З кінця 50-х рр. XX ст. захоплення Сходом стає масовим, східні філософські і релігійні ідеї, а також предмети побуту і культури упроваджуються в повсякденне життя європейців і американців.  Ідея реінкарнації викликає інтерес і у християн, переважно протестантів євангельського і п'ятидесятницького  толку [9].

   З'являються праці в основному богословського, конфесійного характеру, присвячені доказу існування ідей про переселення душ в християнстві. При цьому офіційна позиція традиційних християнських конфесій, таких як православ'я і католицтво, відносно реінкарнації була стриманою. Прибічники ідеї реінкарнації в християнстві звертаються до текстів Священного Писання і спадщини Отців і вчителів Церкви. Існує думка, що само по собі вчення про переселення душ зовсім не чужо традиційній європейській духовності. Ще в старогрецькому середовищі воно існувало у вигляді уявлень про метемпсихоз. Надалі воно було ввібране християнством через Отців, вчителів Церкви і церковних письменників. Це було пов'язано з тим, що християнська традиція формувалася переважно на Сході (європейському) – в Греції, Малій Азії, Північній Африці. Християнські богослови спиралися у тому числі і грецьку філософію [12]. Зрозуміло, багато церковних авторитетів висловлювалися і проти вчення про передіснування і переселення душ. Вже в сучасності це породило якусь суперечку між прибічниками і противниками існування реінкарнації в християнстві. Як перші, так і другі керувалися уривками зі Священного Писання і Передання, але інтерпретація їх була різною.

   Не дивлячись на холодне відношення до реінкарнації з боку традиційних конфесій, її прибічники знаходяться і в середовищі останніх. Проте тут має місце специфічна ситуація. З одного боку, ні католицька церква, ні яка-небудь з православних церков не висловлювалися негативно про реінкарнацію в спеціальних офіційних документах або на Вселенських або Помісних  соборах. З іншого боку, приватна богословська думка представників частіше негативна. Але якраз в середовищі традиційного християнства, і особливо, православ'я, віра в переселення душ існує не на рівні чіткого сповідання, а швидше як не до кінця усвідомлена вистава. Така ситуація типова для феномену т.з. побутовій релігійності [8].

   Побутова релігійність характерна для людей, що не отримали спеціальне християнське виховання і катехізацію, але що живуть в середовищі, історично християнському. В процесі соціалізації людина асоціює себе з православним співтовариством, вживаючи займенник "ми". Проте вона не веде активного церковного життя і часто має досить смутне уявлення про догматизм християнства. Релігійність в цьому випадку формується не в результаті цілеспрямованого засвоєння певних положень, що стосуються предмету віри і поведінки, а спонтанно, на прикладах і стереотипах, поширених в повсякденному середовищі.

   Не маючи чітких обмежувальних рамок, побутова релігійність може ввібрати в себе елементи, спочатку не присутні, наприклад, в православ'ї. При цьому в основних положеннях віруючий може бути вельми послідовний. В результаті вищезазначених процесів християнство починає включати елементи, запозичені з інших культур і традицій. Так само відбувається і з реінкарнацією [10].

   Україна є вельми показовим прикладом тих процесів, в релігійній сфері, які притаманні всьому світу. Проте активність і динаміка цих процесів в Україні вищі, ніж, наприклад, в Європі. Це пояснюється тим, що Україна довгий час знаходилася за "залізною завісою", а прояв релігійності не заохочувався.  "Релігійний бум" 90-х років показав, що духовний «попит» на релігію в пострадянському суспільстві надзвичайно високий. До того ж, погіршення економічного і суспільного стану також зіграло свою роль в зростанні кількості релігійних організацій завдяки компенсаторній функції релігії. Багато проявів екстраординарної релігійності властиві саме Україні унаслідок загальної ситуації в країні, що невластиве для Європи і Америки. До того ж, дослідження українського простору як не можна краще дає поняття про побутову релігійність.

Висновки

   Результати соціологічного опиту, проведеного в рамках роботи, в цілому підтверджують заявлені тези. Випадків чіткого і прямого сповідання реінкарнації дійсно мало, проте значно більший відсоток віруючих визнають перевтілення душ в непрямому або не до кінця усвідомленому вигляді. Причому міра християнської утвореної, катехізації має обернено пропорційний зв'язок з кількістю прибічників реінкарнації в цьому середовищі. Це свідчить, що релігійність основної маси християн, що лояльно відноситься до ідеї переселення душ, має саме побутовий характер, тоді як детальне знання догматизму, християнських джерел і традиції негативно позначається на підтримці людиною вчення про реінкарнацію. Виконана робота не розглядає питання істинності тверджень про наявність або відсутність реінкарнації в християнстві. Оскільки питання реінкарнації ніколи не було принципово розроблене в християнстві, то деякі моменти, або навіть натяки на них, можливо, тлумачити так, як зручно, в ту або іншу користь, противників або прибічників. Робота розглядає саме проблему існування або не існування цієї ідеї, тому будь-яка думка із цього приводу буде корисною.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2012 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

Перелік посилань

  1. Браун  Сильвия, Харрисон Линдсей. Жизнь на другой стороне. – М.: София, 2007. – 114с.
  2. Бейч Кристофер М. Круги жизней: реинкарнация и паутина жизни. – М.: София, 2003. – 320с.
  3. Гроф Станислав. Психология будущего. – М.: Изд-во Трансперсонального инс-та, 2002. – 464с.
  4. Моуди  Раймонд. Жизнь после жизни. – М.: София, 2003. – 79с.
  5. Ньютон  Майкл. Предназначение души. Жизнь между жизнями. – Спб.: Будущее земли, 2002.
  6. Штуценберген Анн Анселин. Синдром предков. – М.: Изд-во института психиатрии, 2001. – 238с.
  7. Стивенсон Ян. 20 случаев  предполагающих возможность реинкарнации. – МакФарленд и К ˚,  2001.
  8. Диакон Андрей Кураев. Буддизм и христианство. – Спб.: 2002.
  9. В.Шохин. Доктрина реинкарнации и христианство. – М.: 2008.
  10. Ю.Максимов Православные святые о реинкарнации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.angelologia.ru/sp/345_o_reinkarnatzii.htm
  11. Блаватская Е. П. Перевоплощение. // Переселение душ. Сборник. – М.: 1994. –  489с.
  12. Прот. Георгий Флоровский. О воскресении мертвых // Переселение душ. Сборник. – М.: 1994.