Біографія
Дитинство
У вівторок 2 листопада 1990 року почалась історія мого життя. Вже через три дні мене привезли в дім моїх бабусі та дідуся, де й жили тоді мої батьки. Я була вередливою дитиною, особливо вночі, тоді першу частину ночі біля моєї колиски чергували бабуся з дідусем, я другу – мама з татом.
Коли мені було три роки, ми переїхали в нову окрему квартиру, і я одразу пішла у садок, який мав назву “Струмочок”. У садку було всього три групи: молодша, середня та підготовча. Колектив був маленьким, де всі один одного знали, що дозволило створити атмосферу затишку и дружелюбності.
Пройшовши всі етапи життя у садку: від гри з ляльками до перших прикладів та букв, мене відправили до школи.
Школа
На найпершу в моєму житті шкільну лінійку в Донецьку загальноосвітню школу № 49 (ДЗШ № 49) мене проводжали мама, тато та семимісячна сестричка Наталка. Після урочистого декламування вірша, сидячи за першою партою, я відкрила Буквар, і почався довгий та тернистий шлях поглинання знань і підкорення нових вершин.
У дитинстві я дуже хотіла займатись гімнастикою, але замість цього відвідувала гурток хореографії, потім ходила на танці, та, скільки себе пам’ятаю, завжди додатково займалась англійською мовою. Мабуть, найдовшим моїм захопленням були заняття легкою атлетикою в Спеціалізованій Дитячо-юнацькій спортивній школі Олімпійського Резерву № 1 (СДЮСШОР № 1). Я ніколи не вважала себе видатною спортсменкою, але кілька разів займала призові місця в спортивних змаганнях з бігу та стрибків в довжину.
Моє спокійне та розмірене життя у школі перестало бути безтурботним в одну травневу п’ятницю, коли я розповіла мамі про свого однокласника Сашка, який збирався вступати до Донецького колежу. Вже за три дні, у понеділок я сиділа на вступному іспиті з математики. Наступні два літніх місяці були, мабуть, найважчими в моєму житті, тому що, на відміну від Сашка, я не відвідувала підготовчі курси, і не склала іспит. Два місяці, два збірники, 60 варіантів, 900 завдань і найвищий результат на додатковому вступному іспиті в серпні возвели мене у статус “колежанина”.
Три класи старшої школи в колежі були для мене найяскравішими та запам’яталися на все життя. Згуртований колектив, нові друзі, чудові викладачі, активна участь у позакласних заходах та великі учбові навантаження остаточно сформували мене як особистість і підготували до, як тоді здавалось, страшного та невідомого – університету.
Університет
Згадуючи гіркий досвід вступних екзаменів у колеж, до рейтингів в Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) я готувалась досконало, і вже у березні після другого рейтингу я могла спати спокійно завдяки 24 балам та другому місцю в загальному списку абітурієнтів. У зв’язку з тим, що Донецький колеж плідно співпрацює з ДонНТУ, для колежан багаторазово організовували зустрічі з представниками різних факультетів, деякі викладачі читали нам лекції, активно готуючи нас до студентської манери навчання. Можливо, саме тому в мене й думки не було щодо вступу в будь-який інший ВНЗ.
З вибором спеціальності справи були значно складнішими. Перед першим рейтингом я ретельно вивчила інформацію для абітурієнтів з переліком всіх факультетів та докладним описом спеціальностей. Зупинилась я на трьох спеціальностях: менеджмент організаційної діяльності підприємства, економічна кібернетика та фінанси. Я точно знала, що не хочу бути інженером, але ще більше я не хотіла вивчати програмування, бо для мене це було щось незрозуміле і дуже складне. Після першого рейтингу я змінила пріоритетність у списку спеціальностей, тому що на економічні спеціальності поступити за рейтингами на бюджет було неможливо. Ось так и вирішилась моя доля, про що я жодного разу не пошкодувала.
Хоча я обрала спеціальність “Економічна кібернетика” практично випадково, зараз я впевнена, що це саме те, з чим я хочу зв’язати свою професійну діяльність. Моїми улюбленими предметами були “Економетріка” та “Економічний аналіз”. Саме після цих курсів я розкрила для себе суттєвість своєї спеціальності, відкрила для себе новий цікавий світ математики, статистики, прогнозування та моделювання. Від випускників економічних спеціальностей спеціаліста з економічної кібернетики відрізняє аналітичний склад розуму, багатий математичний інструментарій, поглиблене знання прикладних економічних та математичних пакетів, програмування і вміння створювати власні математичні моделі на базі економічних бізнес–процесів.
За чотири роки навчання я познайомилась практично з усіма викладачами кафедри та їх науковою діяльністю. Враховуючи специфіку спеціальності “Економічна кібернетика” на факультеті Комп’ютерних наук і технологій (КНТ) було нескладно визначитись з науковим керівником магістерської роботи. Найкомпетентнішим спеціалістом в галузі економічної кібернетики на кафедрі Прикладної математики і інформатики (ПМіІ), на мій погляд, є Гізатулін Артем Махмутович, кандидат економічних наук. Він охоче погодився допомогти мені у виборі теми магістерської роботи.
Я вважаю, що тема “Розробка система моніторингу трудових ресурсів” ідеально підходить для спеціаліста економічної кібернетики. Застосування математичних методів при дослідженні формальних і достатньо суб’єктивних параметрів оцінки роботи персоналу є базою для моделювання системи моніторингу трудових ресурсів, яка реалізується за допомогою мови об’єктивно-орієнтованого програмування.
Плани на майбутнє
Коли мені було 14, я думала, що у 23 роки я вже буду начальником відділу в крупній компанії, заміжньою та з дитиною. Зараз я розумію, що для сучасної дівчини немає нічого неможливого, і мої плани ще можуть стати реальністю, але на перше місце я все ж таки поставлю дещо інше. Уміння насолоджуватися життям, цінити кожну хвилину, робити близьких людей щасливими і просто не поспішати жити – ось мої плани на найближче майбутнє.