Біографія
Особистісне становлення
Я, Вітковська Катерина, народилася у місті Донецьк 16 липня 1992 року, у сім'ї вчителя та інженера. Мати – Олена Миколаївна, вчитель ритміки і тато – Віктор Леонідович, інженер-конструктор. З перших днів життя я була оточена атмосферою любові та розуміння.
У дитячий садок я не ходила, замість цього дошкільні роки я проводила з бабусею, навчаючись шити і в'язати. Тож, усі мої ляльки були одягнені у зшиті мною вбрання. З цього моменту і почалося моє захоплення моделюванням одягу.
У 1999 році я пішла у перший клас загальноосвітньої школи № 35 м. Донецька. Це був новий для мене досвід, тому молодша школа не дуже тішила успішністю. У наступному, 2000 році батьки записали мене до Донецької хореографічної школи. Поєднання навчання у школі та занять хореографією позначилося на формуванні мого характеру. Це виробило у мене силу волі, вміння трудитися і здатність доцільно розподіляти свій час, що відбилося і на моїй успішності у школі – я стала вчитися на відмінно. Протягом 5 років мій звичний день був: хореографія, школа, уроки, але коли стало питання про пріоритет – школа зайняла перше місце.
У 2006 році я вступила до Донецького ліцею "Інтелект" в 9 інформаційно-технологічний клас. Ліцейське життя було наповнене не тільки "смаком граніту", а й усіма можливими позаурочними заходами. Кожен місяць клас готував маленьку виставу або вітання. Мені дуже подобалося брати участь у цьому, грати у нашому маленькому театрі. Репетиції до вечора, після яких треба було ще й готуватися до занять наступного дня, вимагали великої кількості енергії, але заряд який давав результат перевершував всі витрачені зусилля. Це давало силу на підкорення нових горизонтів і віру у те, що багато чого під силу, варто тільки захотіти.
Професійне становлення
Саме, з вибору в 14 років профілю навчання в ліцеї, я вважаю, починається моє професійне становлення. У ліцеї, в "інформатичному" класі, робиться великий акцент на вивченні математики та інформатики. Мені завжди подобалися точні науки. Розв’язання задач і рівнянь, де потрібно "поворушити мізками", приносить мені задоволення. Тому коли у 11 класі гостро стало питання про вибір майбутньої професії, не було сумнівів, що це буде технічна спеціальність і Донецький національній технічний університет. Вивчивши можливі цікаві мені спеціальності, я вирішила стати інженером програмного забезпечення. І здавши у 2009 ЗНО, я успішно вступила до університету.
Студентські роки були присвячені, головним чином, навчанню. Це дало свої плоди і диплом бакалавра з відзнакою.
У цей період я почала цікавитися психологією. Читання відповідної літератури не залишає мене байдужою. Прочитуючи одну книгу за іншою, я зрозуміла, що однієї теорії мені не достатньо, тому я записалася на курси з НЛП-практики.
Усвідомлюючи важливість володіння іноземними мовами, і оцінюючи свій рівень, я усвідомила, що потрібно починати освоювати англійську мову негайно. Мене дуже захоплює процес вивчення іноземної мови, це дозволяє дивитися на світ дещо інакше, під іншим кутом.
У 2013 році я продовжила навчання обраної мною спеціальності в магістратурі. Моїм науковим керівником є к.т.н., доцент Вовк Ольга Леонідівна. І тема магістерської роботи – "Виділення контурів об'єктів зображення з використанням апарату сприйняття світла сітківкою ока людини". Я вважаю, що природа геніальна своєю простотою і одночасно з цим закономірностями і раціональністю. Тому враховуючи її закони, можна максимально оптимізувати обчислювальні процеси. І у рамках своєї магістерської роботи я планую наблизитися до розгадок природи.
Що, я вважаю, головне дав мені університет? Знання та навички, добрих друзів? Так! А також системний підхід та аналітичне мислення, що не менш важливе і значуще для мене.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Гадаю, не є секретом те, про що мріє кожен випускник. Це успішно завершити навчання і знайти гідну роботу. І я – не виняток. Закінчення університету – це черговий виток життя, який веде до наступної сходинки, початку чогось нового. Тому я планую розвиватися й надалі і йти вперед до своєї мети, бути щасливою і отримувати задоволення від життя.