Біографія
Особистісне становлення
Я, Шкітко Марина Олександрівна, народилася 11 листопада 1994 року в с. Гранітне. У садок я не ходила і завжди була оточена турботою і увагою батьків. Мама навчала мене читанню та письму, тому, коли я пішла в перший клас, то вже вміла читати і писати. Батько прищеплював мені любов до активного відпочинку, ми часто грали в рухливі ігри, ходили на природу, взимку каталися на лижах. Тому дитинство моє було щасливим і безтурботним. Коли мені було три роки, ми з сім'єю переїхали в Росію, в м. Покачи, Ханти-Мансійського автономного округу. Цей період мого дитинства назавжди залишиться в моїй пам'яті. Там я пішла в перший клас початкової школи № 3. У школі діяла програма всебічного розвитку дітей, надавалася можливість безкоштовно відвідувати різноманітні секції та гуртки. Я займалася баскетболом, плаванням, хореографією, а також ходила на театральне мистецтво. Також часто проводилися різні змагання, тематичні тижні та свята. Наш клас брав участь в різних міських конкурсах і займав призові місця, але найбільше нам подобався конкурс крижаних фігур, який проводився перед зимовими канікулами, всі діти його з нетерпінням чекали і з радістю брали в ньому участь. Це була справжня зимова казка, коли безліч яскравих, що світяться снігових фігур прикрашали місто. Процес навчання був не менше захоплюючим. На уроках історії нас возили на екскурсії до народів ханти і мансі, які розповідали нам про свій побут, показували свої житла – іглу і чуми, розповідали про те, як вони добувають собі їжу і як шиють одяг. На уроках праці нас іноді водили в ліс, щоб ми збирали матеріал для своїх підробок. А на уроках фізкультури нас вчили кататися на лижах і ковзанах. Моя перша вчителька була дуже вимоглива і сувора, за що я їй дуже вдячна. Вона виховала в мені дисципліну і почуття відповідальності, а також прищепила любов до школи і до вивчення нового, тому в школу я ходила із задоволенням. У 2004 році ми знову повернулися в Україну, і я пішла в школу в Донецьку. Клас був дуже дружнім і мене відразу ж прийняли в колективі. Ми активно брали участь у громадському житті школи, в численних конкурсах, виставках і змаганнях, під керівництвом наших педагогів. Вільний час також проводили разом, активно відпочивали, їздили на різні екскурсії. Тому сумно було розлучатися з класом і вчителями після закінчення школи. За шкільні роки вчителі прищепили мені не тільки любов до навчання, а й розвинули в мені такі якості як активність і цілеспрямованість. У період шкільного навчання я займалася бальними танцями, там також був дружній колектив. Коли ми брали участі у змаганнях, було безліч хвилювання, але емоції, які ми отримували на виступах були незабутні. Після закінчення школи, я перестала займатися танцями і почала займатися фітнесом. Відвідування спорт залу покращують мій настрій і зміцнюють здоров'я.
Професійне становлення
Вже в старших класах, я знала, що хочу вступити саме в Донецький національний технічний університет, який закінчила моя тітка.Я досить комунікабельна людина, тому вирішила вибрати спеціальність «Управління персоналом і економіка праці», так як вона передбачає роботу з людьми. З вибором я не помилилася. Перед вступлінням, я дуже хвилювалася, але після знайомства з групою і викладачами хвилювання зникло. Мені дуже пощастило з групою, всі виявилися веселими і доброзичливими, з якими цікаво не тільки в стінах університету, а й у вільний від навчання час. Протягом навчання було безліч предметів, які я з цікавістю вивчала. Викладачі, які вели дисципліни, завжди зацікавлювали своїм предметом, використовували різні методики навчання, за допомогою яких вивчати дисципліни було дуже захоплююче. Викладачі нашої кафедри «Управління бізнесом та персоналом» виявилися чуйними і добрими людьми, які протягом усього процесу навчання підтримували нас у всьому, давали поради, допомагали, якщо у нас виникали якісь проблеми. Після успішного складання Державного іспиту, в 2016 р. я вирішила продовжити свій шлях навчання і вступила до магістратури на спеціальність «Управління персоналом організації». В процесі навчання мене зацікавила тема управління кар'єрою, так як в сучасних умовах все більш актуальними стають проблеми працевлаштування випускників вузів, найбільш повної реалізації їхнього професійного та особистісного потенціалу, а також розвиток кар'єри. Тому для написання магістерської дисертації я вибрала саме цю тему. У роботі з даного напрямку допомогу надає мій керівник д.е.н., професор Пономарьов Ілля Федорович.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Що стосується цілей у професійній діяльності, після захисту магістерської дисертації я планую отримати посаду в сфері HR, з можливістю професійного і кар'єрного зростання, реалізувати свій професійний потенціал. Щодо особистих цілей, я планую займатися саморозвитком, поглиблено вивчити англійську мову, відвідати такі країни як Великобританія, Німеччина, Голландія, Італія. Але головною життєвою метою для мене є створення міцної і щасливої родини.