| masters | donntu | ru | en |
e-mail: lexsus_ne@rambler.ru
| Автореферат | Бібліотека | Посилання | Звіт | Индивідуальне завдання |
Народився 27 січня 1983 року в місті Донецьку (Україна). Батько, Сидоров Володимир Анатолійович, кандидат технічних наук, доцент кафедри «Механічне обладнання заводів чорної металургії» (МОЗЧМ) Донецького національного технічного університету (ДонНТУ). Мати, Сидорова (Патока) Тетяна Василівна, фахівець з маркетингу СЛУ №2 ЗАТ "OTIS". Саме вони дали те виховання, що надалі дозволило мені досягти визначних успіхів, за що я їм вдячний.
У фільмі «Джонні-мнемонік» головний герой змушений був розстатися з переважною частиною пам'яті про власне дитинство, щоб мати можливість переносити в мозку значні обсяги інформації. У деякій мірі це можна віднести і до мене. Дивно, але спогадів про раннє дитинство практично не залишилося - лише неясні світлі образи. Проте , я не шкодую, тому що сьогодні є завжди кращім, ніж учора, а разом вони не коштують і половини завтра.
У 1990 році поступив у загальноосвітню школу №33 міста Донецька. Відразу ж зарекомендував себе як здатний і уважний учень. Не було року, щоб я не одержував похвальні аркуші «за відмінні успіхи, старанність у навчанні і суспільно корисній праці і зразкову поведінку». В міру можливостей намагався брати участь у шкільних і районних олімпіадах по різних дисциплінах. У 8 класі досяг своєрідного рекорду, одержавши перші місця відразу по чотирьох предметах: математиці, російській мові і літературі, географії і хімії.
Розуміючи, що мої здібності вимагають переходу на якісно новий рівень, у 1997 році поступив у Донецький технічний колеж. Брав активну участь у роботі Малої Академії Наук у секції математики і технічної секції. Брав участь у Соросовській олімпіаді по хімії. Двічі публікувався в колезьких літературних збірниках з поезією власного твору. Це був цікавий, «золотий» час, що, як усе гарне в цьому житті, не втратив шансу закінчитися. Колеж, давши путівку в життя, випустив мене з золотою медаллю.
Успішно склавши рейтингові іспити, у 2000 році поступив у ДонНТУ на механічний факультет за фахом «Металургійне обладнання».
Вибір цей багато в чому можна обґрунтувати наступним. Поза залежністю від того, як далеко просунеться наука і техніка, яке складне становище буде в країні, але доти, доки існує механічне обладнання, а воно кане в летові не так швидко, необхідні будуть якісні кадри для його розробки й обслуговування - інженери-механіки. Цим забезпечується незмінна актуальність спеціальності і випускаючої кафедри. Крім того, можна відзначити широкі можливості при працевлаштуванні випускників-механіків, підтверджені багаторічною практикою.
На рідній кафедрі МОЗЧМ постійно ведеться інтенсивна науково-дослідницька робота з проектування нового й удосконалювання діючого металургійного обладнання, розробки технологічних процесів і обладнання для позапічної обробки металургійних розплавів, розробки й аудита структури ремонтної служби, удосконалювання й автоматизації організаційних задач ремонтної служби, безрозбірної діагностики і балансування металургійного обладнання, розробки технології ремонтних впливів, експлуатаційної надійності обладнання й інших напрямків. Як мені здається, майбутнє кафедри буде зв'язано, у першу чергу, із широким упровадженням засобів автоматизації для рішення класично сформованого кола задач, а також з поглибленням інтеграції в співробітництві виробничників і науковців.
По закінченню чотирьох курсів, маючи середній бал 5.0, у 2004 році одержав диплом бакалавра з відзнакою. Подальше навчання продовжив у магістратурі за тією ж спеціальністю. Одночасно здобував специфічні навички і знання на військовій кафедрі, по закінченню якої мені було надано офіцерське звання молодший лейтенант.
За час навчання брав участь в олімпіадах з опору матеріалів, електротехніки й інших дисциплін, займаючи призові місця. Особливим досягненням вважаю друге місце в олімпіаді з української мови.
Як заохочення «за досягнення в навчанні і науковій діяльності» із другого по п'ятий курс визнаний гідним стипендії Донецької обласної ради «для особливо обдарованих студентів». Тричі брав участь у щорічних зустрічах ректора зі студентською елітою як представник свого факультету, одержуючи відповідні «Подяки».
Паралельно освоїв другу спеціальність і в 2005 році став власником диплома бакалавра з відзнакою за фахом «Програмне забезпечення автоматизованих систем». Маю навички програмування на мовах Pascal, C, C++, Assembler, Lіsp, Prolog, AutoLіsp під AutoCAD, AWK (Lіnux) та інших, однак віддаю перевагу середовищу візуального програмування C++ Buіlder 5.0. Активно використовую отримані знання в практичній і науковій діяльності.
За час навчання неодноразово брав активну участь у студентських і тематичних конференціях. У співавторстві зі студентами і викладачами різних кафедр університету опублікував 9 статей по розробці програмного забезпечення для інтенсифікації навчального процесу, технічній діагностиці і створенню експертних систем у даній області.
Особливо хотілося б відзначити програмний комплекс «ЭСВД» («Експертна система з вібродіагностики»), що дозволяє не тільки зберігати й обробляти статистичну інформацію вібродіагностичних вимірів, але й одержувати діагнози і рекомендації з поліпшення технічного стану механічного обладнання.
У даний момент на завершальній стадії розробки знаходиться «Автоматизована система керування ремонтами» («АСУР»), призначена для керування організацією ремонтів обладнання на порівняно невеликих промислових підприємствах, і експертна система для розпізнавання технічних станів роторного обладнання методом спектрального аналізу, створення якої лежить в основі моєї магістерської роботи.
Крім навчання, у період з 2000 по 2003 рік уніс «вагомий внесок у реалізацію державної молодіжної політики і студентського самоврядування», що затверджують «Почесні грамоти», підписані політичними і державними діячами різних рівнів. У ці три роки я був волонтером Донецького обласного центра соціальних служб для молоді. Пройшовши відповідні курси і ряд психологічних, юридичних та інших тренінгів, якийсь час працював консультантом «телефону довіри». Є співзасновником молодіжної організації «Розвиток Ініціатива Партнерство».
З 2003 року в посаді інженера працюю в підрядній ремонтній фірмі ЧП «Ксендзовский». Головним чином, проводжу віброобстеження механічного обладнання Донецького металургійного заводу, навчаю і консультую колег у сфері технічної діагностики. Головним вважаю для себе одержання практичного досвіду, освоєння нових навичок.
Що ж стосується інших інтересів, то можу відзначити пристрасть до літератури. Незалежно від жанру люблю якісні книги. Такими вважаю здатні не тільки занурити в співпереживання, але і ті, котрі змушують задуматися про нові грані буття. Щиро поважаю гарний стиль.
Пробував у літературі і себе. Як затверджують нечисленні читачі, досить успішно. Проте, ніколи не вистачало сил і часу зайнятися цим серйозно й опублікуватися, про що досить шкодую, покладаючи надії на майбутнє.
Що стосується музики, особливу увагу приділяю джазу. Завжди готовий із задоволенням посмакувати старим закордонним фільмом або мюзиклом. У них є якась дійсно заворожлива наївна романтика.
По закінченню магістратури збираюся поступити в аспірантуру, далі - в докторантуру, щоб років до 35 одержати ступінь доктора.
Крім наукової діяльності, маю намір досягти успіху й у бізнесі. Разом з товаришами розраховую відкрити фірму по розробці і впровадженню спеціалізованих програмних продуктів в області металургійної промисловості, машинобудування, а також інших суміжних галузей. Наскільки мені відомо, ринок послуг тут практично відсутній, тому можна не тільки успішно зайняти цю економічну нішу, але і процвітати.
Років у п'ятдесят-шістдесят розраховую відійти від справ, одержуючи заслужені дивіденди від роботи. Цей час я б хотів присвятити літературної діяльності в одному з чудесних куточків цього прекрасного світу.
Років у 70 неодмінно відправлюся в Гімалаї, щоб і провести там залишок життя в духовному пошуку і самовдосконаленні.
У завершення хотілося б привести уривок з Кастанеди (Кастанеда К. Сказки о силе. Второе кольцо силы. Дар Орла. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс; К.: «София», 2001. – 736 с.), що став для мене своєрідним девізом у житті:
«Будь безжалісним, але приємним.
Будь хитрим, але делікатним.
Будь терплячим, але активним.
І будь м'яким, але смертельно небезпечним!»
| Автореферат | Бібліотека | Посилання | Звіт | Индивідуальне завдання |