Коротка біографія:
Ох, як це важко – писати автобіографію, коли тобі лише 21 рік! Тож це такий «ніжний» вік, коли і писати-то взагалі ще нема про що! Але у зв'язку з навчанням у магістратурі виникла необхідність увічення даних про себе.
Народилася я в славному місті Донецьк 25 серпня 1984 року. За розказами рідних та близьких була надзвичайно вередливою та неслухняною дитиною, але в цей же час нескінченно допитливою. До моєї освіти ставилися вдома з особливою пристрастю, тому що батько в свій час закінчив школу з золотою медаллю, та вважав, що для мене це такий ж необхідний атрібут. Опиратися було даремно та і безглуздо, бо з чим, з чим, а з навчанням проблем взагалі не було. Єдина проблема всіх часів і народів і моя, звісно, зокрема, – це лінь, яка стримувалася усілякими силами та, мабуть, з меншим успіхом стримується зараз. Тож раніше мені з цим в якійсь мірі допомагали впоратися батьки, а зараз я повністю надана самій собі, тож і боремося із змінним успіхом.
Дуже яскравих моментів у свої шкільні роки не пам'ятаю, мабуть, тому що подальше навчання в Донецькому технічному колежі приглушило своєю важливістю та насиченістю усі попередні враження. Єдине, що можна визначити, з дитинства захоплювалась вивченням іноземних мов переважно романо-германської групи. Відчутні успіхи були у вивченні, мабуть, самої легкої, і, мабуть, в силу цього світової мови - англійської. Про що свідчать щорічні призові місця на олімпіадах міста.
Враховуючи свої захоплення, подальше навчання бачилося виключно в стінах Донецького національного університету на факультеті іноземних мов.
Але після восьмого класу оголошувався набір у Донецький технічний колеж (зараз Донецький колеж), і після посиленних занять математикою на підготовчому відділенні я вступила до дев'ятого класу саме туди. Ось ці три незабутні роки визначили мою подальшу долю, пов'язану з технічними науками і, звісно, з Донецьким національним технічним університетом. У дев'ятому класі було надзвичайно складно вчитися. Доводилося відвикати від звичних відмінних оцінок, але ненадовго. Після "адапційного періоду" знання стали більш упорядкованими та міцними, тому логічним завершенням навчання була золота медаль.
Нескінченно вдячна всьому педагогічному складу Донецького колежу за їх толерантність, терпіння та безперечний талант. Тож навіть п'ять років в університеті, як не парадоксально, не можуть зрівнятися з трьома роками навчання в колежі.
Наприкінці одинадцятого класу в колежі давно існує традиція складати рейтингові іспити в ДонНТУ. Я не стала винятком. Спеціальність «Землевпорядкування та кадастр» порадив мені вчитель математики, розповів про неї як про перспективну та дуже цікаву. Не знаючи навіть її суті, написала заяву саме на цю спеціальність. З першого ж разу вдалося вступити на бюджетну форму навчання. Вже в травні були подані необхідні документи.
Звісно, все було новим і незнайомим, тому аж до третього курсу я не могла визначитися, наскільки мені подобається майбутня професія. Тому на другому курсі обрала ще одну спеціальність у галузі економіки: «Облік і аудит».
Але на третьому курсі я зрозуміла, що, дійсно, отримую прекрасну та цікаву освіту за основною спеціальністю. Свідомість цього також прийшла завдяки чудовому педагогічному складу кафедри геоінформатики та геодезії. У минулому році закінчила курси з оцінки землі та нерухомості на базі ДонНТУ, отримала свідотство експерта оцінювача, яке потребує зараз підтвердження складанням іспиту більш високого рівня в Києві. Що і входить до моїх планів на найближче майбутнє. Також була обрана цікава тема науково-дослідницької роботи: "Дослідження інституту кондомініуму в Україні", яка згодом стала темою моєї магістерської дисертації.
Керівником дисертації є доцент, к.т.н. Мітрофанова Олена Ігорівна. До цієї теми дисертації прийшли не одразу. Якийсь час займалася дослідженням земельного сервітуту, завдяки чому згодом я прийшла до більш цікавої, на мій погляд, і проблемної теми.
Про плани на майбутнє не рішаюсь говороти, тому що переважно виходить з точністю до навпаки. Звісно, до найближчих планів входить написання магістерської дисертації та захист диплому, а також складання кваліфікаційного іспиту для отримання сертифікату експерта оцінювача землі та нерухомості.
Безумовно, згодом хотіла би працювати винятково за своєю спеціальністю. Тож ряд невирішенних земельних питань у нашій державі великий як на законодавчому рівні, так і на практиці.
