Уперше я побачив цей світ в 1985 році, 15 квітня. І судячи з моєї реакции… він мені спочатку не дуже сподобався. Але адаптувався я досить швидко й одразу ж прийнявся його вивчати, я дещо пам'ятаю із цього періоду, коли по деяких і часто суперечливих даних доводиться формувати розуміння, що відбувається.

Отоді вперше почало пробуджуватися ідейне мислення, яке природно супроводжувалося часто несхвалюваними старшим поколінням учинками.

Як наслідок, багато з інцидентів, що були у дитячому садку при розслідуванні чомусь сходилися на мені. Цікаво, що сам я рідко особисто в чомусь брав участь, але згодом виявлялося, що ідея саме була моя :)

В 1992 я вступив у загальноосвітню школу № 3 м. Угледара.

У дев'ятому класі звідкись з'явився нездоровий інтерес до комп'ютерів. Як зараз пам'ятаю, знаючи кілька команд бейсика, в умовах відсутності комп'ютера вдома, писав цілі зошити алгоритмами программ… радий, що це пройшло :)

Улюбленими предметами були фізика, математика й хімія.

У школі практично не цікавився олімпіадами, уперше взяв у них участь у дев'ятому класі, зайняв перші міські місця по фізиці й правознавстві.

Віддавав перевагу точним наукам: фізиці й математиці. Захоплення фізикою визначило мій вибір профілю навчання в ліцеї у майбутньому.

Окрему віху в моїй повісті про власне життя займає ліцей, а точніше «Ліцей при ДонНУ», у якім мав я щастячко прообучаться з 2000 до 2002 року. Ті, хто там учився, мене зрозуміють, коли я скажу, що це були дійсно самі щасливі роки із усієї попередньої частини мого життя.

Так вийшло, що надійшов я туди зовсім випадково. От, прямо таки, ледве чи не проходив повз і вирішив спробувати пройти тест на надходження, а коли зарахували, то робити було вже нема чого: довелося вчитися. І я щиро вдячний проведенню, або що там мене на це все штовхнуло, за те, що ця випадковість буквально, здається мені, змінила подальший мій життєвий шлях.

Навчався я в ліцеї по профілю “физика”, оскільки тоді більше цікавився саме цією областю.

Після його закінчення перший курс в університеті пройшов непомітно. Ще б… типове домашнє завдання в ліцеї по фізиці на завтра: вирішити завдання 130 - 160, 170 – 200, і, що цікаво, вирішували… вчили по 12 віршів з української літератури на один урок… зараз навіть вражаюсь…

З таким навчанням я й багато інші займали місця на обласних олімпіадах, на конференції Малої Академії Наук.

Кожний викладач по-справжньому прагнув піднести свій предмет цікаво й що важливіше, на професійному рівні. Згадаєте свій самий улюблений предмет у школі, викладача, який краще всіх знав свій предмет, а тепер представте, що такі предмети всі. Приблизно так можна описати викладання в ліцеї.

По закінченню університету мав можливість вибирати з 2-х специальностей: фізика й інформатика в Донецьком Національному університеті (за результатами навчання в ліцеї) і «Системне програмування» у ДонНТУ за результатами рейтингових іспитів. Згадавши давнє захоплення, вибрав програмування.

П'ять років навчання тут пролетіли непомітно.

Я ніколи не ставив перед собою довгострокових цілей. Може бути, тому іноді занадто багато часу приділяв речам, які згодом залишалися незатребуваними. Я займаюся в основному тільки тим, що мені подобається в цей момент або дуже необхідно по незалежних від мене причинам (тут допомагає чарівне слово “ТРЕБА”).