Моя біографія

Небагато про мене...

Мене звуть Катерина. Я не люблю нудну роботу, не люблю самоту, не люблю чекати... але якщо все це необхідно буде для реалізації моєї мрії, наступлю на своє не "люблю" і виконуватиму!

... ... а зараз більш про мене

Я народилася 24 листопаду 1985 року в місті Макіївка Донецької області. День мого народження за старим календарем 7 грудня, цей день вважається іменинами Катерини, але що більш утішно це те що цього дня народилася цариця Катерина. Тому прагну бути кращою у всьому (хоча б для себе). За вдачею я людина публічна, любляча загальну увагу. Людина я цілеспрямований, ставлю цілі і стараюся завжди їх досягати, а задачі виконувати. Дві найголовніші люди в моєму житті, які брали безпосередню участь в процесі моєї появи на світло - мої батьки:
- батько Галушка Володимир Петрович - пенсіонер;
-- мати Галушка Ірина Миколаївна - домогосподарка

Моє веселеньке дитинство:)

З розповідей батьків я була дуже веселою дитиною і дуже активним, навіть деколи дуже. Часто придумувала вигадані історії, настільки придумані, що деколи сама в них вірила. З дитинства любила танцювати, батьки розказували що я дивилася по телевізору танці, а потім повторювала, але повторювала я їх не як 5 літня дитина. Але з танцями не склалося

Шкільні роки

Шкільні роки були веселими. Всі гуртки які були в моїй школі № 12 (а їх було на жаль мало) я брала участь, співала, танцювала. У 5 класі одержала перше місце " Попелюшка", займалась спортом, була капітаном команди з 8 класу по 11 клас. Моя команда вигравала навіть у старшеклассників. Никогда не забуду переломний момент в шкільні роки, до 6 класу я вчилася погано і колись я з татом посперечалася що зможу вчитися без трійок, мені так хотілося про ізвести враження, що по закінченню семестру не виходила на вулицю, а сиділа вивчала математику. Висновок: я закінчила 6 і послідуючі класи відмінно..

Враження через парту

Нажаль не багатьма вчителями можу похвалитися...я вважаю що головним в вчителі повинне бути уміння піднести інформацію дитині, примушувати не тільки думати, але і мислити. Вчитель російської мови і літератури Абрамова Галина Федорівна була саме такою людиною. Коли я приходила додому хотілося виконувати тільки її уроки.

У старших класах я брала активну участь в різних командних ерудит-змаганнях. у спортивних змаганнях..

ВВибір дорогі в майбутнє

До вибору першої спеціальності дійшла спонтанно, хотілося вивчати економіку і комп'ютери інтересні, результат-Я студентка ДонНТУ спеціальності Економічна кібернетика.

Перший досвід самостійного життя

Спочатку, як і всім, було важко!!! Пристосовуватися до інших, не шкільним методам викладання, сесіям, заводити нових друзів і просто спілкуватися в новому колективі, адаптуватися до умов життя в гуртожитку. І це стало по істині вищою школою життя! Мене навчили швидко і в основному самостійно розбиратися в чомусь новому (навчили вчитися). Тепер я знаю, що таке колектив і які в ньому закони, що таке здорова конкуренція. Найяскравіші і веселіші моменти студентського життя, це життя в гуртожитку. Правдива приказка : "хто не жив в гуртожитку той не знав студентського життя" .

Продовжуємо йти до світлого майбутнього

ПОдержавши бакалавра поміняла спеціальність. Це був різкий і ризиковий крок в моєму житті. Чому я зараз божевільно рада. Моя нова спеціальність для мене важлива. Я знаю що в ній майбутнє, а я хочу що б це майбутнє прийшло разом зі мною! Тому я докладаю до цього всі зусилля. Я дійсно після закінчення навчання хочу працювати по своїй спеціальності.P>

Що стосується планів на майбутнє, то, без зайвої скромності скажу : "я хочу бути в безпекі, почувати себе комфортно і бути багатою!!!!!!!!!!!!!!!