рус eng
Магистр ДонНТУ Бабакіна Олена Олексіївна

БАБАКІНА Олена Олексіївна

Факультет: Экології і хімічної технології

Специальність: Обладнання хімічниих виробництв і підприємств будівельних материалів

Тема випускної работи:
Оптимізация конструкцій коксових машин на прикладі дверезйомної машини

Науковий керівник: Топоров Андрій Анатолійович

______________________________________________________________________________________________________________________
Автобіографія ДонНТУ Магістратура ДонНТУ
______________________________________________________________________________________________________________________             

Вступ

Об'єкт дослідження

      Дверeзйомна машина є однією з основних машин по обслуговуванню коксових печей на коксовій стороні батареї.
      Дверезйомна машина працює узгоджено з коксовиштовхувачем і гасильним вагоном в суворій відповідності із заданим графіком видачі коксу з печей. Режим роботи дверезйомної машини тризмінний.
      Дверезйомна машина складається з двох основних частин: дверес'емной частині і коксонаправляючої.
      Дверезйомна частина машини виконує ті ж основні операції, що і дверезйомний пристрій коксовиштовхувача. Коксонаправляюча служить для напряму коксового пирога в гасильний вагон.
      Дверезйомні машини можна розділити на типові, призначені для обслуговування типових коксових печей, і спеціальні, такі, що відрізняються від типових як габаритними розмірами, так і спеціальними вимогами, які до них пред'являються. Габаритні розміри дверезйомних машин залежать як від конструкції їх і компановки механізмів, так і від габаритних розмірів коксових печей.[6]

Таблиця 1 - Габаритні разміри дверезйомних машин у відповідності до габаритних размірів коксових печей.

Найменування показників ДМ 21,6 ДМ 30 ДМ 30,3 ДМ 30,9 ДМ 35 ДМ 41,6
Об'єм пічних камер, м3 21,6 30 30,3 30,9 35 41,6
Кількість приводів:
електромеханіч. 13 13 13 13 5 14
гідравлічний 12
Ток переменный, В 380 380 380 380 380 380
Маса, кг 57 800 60 000 62 000 63 500 94 000 126 000
Габарити, мм
довжина 13400 14500 14600 14600 19200 17500
ширина 3600 3800 3850 3850 8325 8480
висота 5560 7800 7850 9005 9560 10650


      За будовою дверезйомной частини вони розділяються на машини з штанговим і з важільним дверезйомним пристроєм.
      До створення дверезйомного пристрою важеля дверес'емная машина була конструктивно самою недосконалою в порівнянні з іншими коксовими машинами. Найголовнішим недоліком конструкції з штанговим дверес'емним пристроєм на відміну від важельного є недостатня стійкість дверезйомної частини машини. br>      При відведенні штанги дверезйомного пристрою в крайнє заднє положення навантаження на задні ходові колеса машини різко зростало, перевищуючи в 4—6 разів навантаження на передні ходові колеса (найближчі до анкерних колон). При такому положенні машина стає малостійкою і потрібне незначне зусилля для її перекидання. Для запобігання перекиданню необхідно застосовувати спеціальну упорну рейку уздовж всієї коксової батареї і упорні ролики, що встановлюються у верхній частині дверезйомной частини машини.
      Окрім того, є такі недоліки, як відсутність добрих проходів по машині, незручний підхід до окремих механізмів для їх обслуговування і ремонту, невдале розташування обслуговуючих майданчиків, великі габаритні розміри і велика їх вага.
      Дверезйомна машина з важільним дверезйомним пристроєм не має цих недоліків, надійніша в експлуатації і значно зручніше як для обслуговування коксових печей, так і для ремонту її механізмів.
      На дверезйомних машинах випуску 1957 р. встановлюються механізм чищення дверей і механізм чищення рам і броней. Останній вмонтовується на окремому візку між дверезйомною частиною машини і коксонаправляючою.
      Залежно від розташування коксонаправляючої по відношенню до дверезйомної частини дверезйомні машини можуть бути правого або лівого виконання. Умовилися вважати дверезйомною машиною правого виконання таку, в якої коксонаправляюча розташована праворуч від дверезйомной частини, а дверезйомною машиною лівого виконання таку, в якої коксонаправляюча розташована зліва від дверезйомної частини. Положення коксонаправляючої визначають стоячи, лицем до батареї зі сторони рампи.[6]
      Двереpзйомна машина сучасної конструкції може виконувати наступні технологічні операції:
      1) пересування по фронту коксової батареї;
      2) зняття і установку дверей коксової сторони батареї;
      3) пересування коксонаправляючої ванни;
      4) чищення дверей з коксового боку батареї
      Ці операції повинні виконуватися суворо погоджено з коксовиштовхувачем і гасильним вагоном і обов'язково відповідно до графіка видачі коксу з коксових печей. Якщо відбувається незначний збій в роботі дверезйомної машини, зупиняється робота всієї обслуговуваної батареї, що призводить до виробничих втрат, простою решти устаткування і збою роботи батареї.[5]
      Пересування по фронту коксової батареї дверезйомної машини і коксонаправляючої виконується по рейковій дорозі, укладеній уздовж коксовоїї сторони батареї на обслуговуючому майданчику, що знаходиться на висоті 4 - 5 м від рівня землі. Колії дверезйомної машини різні для різних конструкцій машин. При загальній висоті дверезйомной машини близько 6 м розмір колії має велике значення для стійкості всієї машини і, отже, безпечної роботи на ній. Дверезйомні машини мають два привідних ходові колеса, зв'язаних в колісну пару, що сповна забезпечує нормальне пересування без пробуксовування. Безперебійна робота механізму пересування залежить від правильності вибору режиму роботи, потужності двигуна і приводу.
      Сучасні дверезйомні пристрої повністю механізують пов'язаний із зняттям і установкою коксових дверей комплекс операцій, який складається з відгвинчування і загвинчування гвинтів ригелів; підйому і опускання ригелів; зриву дверей; відведення (підвода) і підйому пускання) дверей; повороту дверей на 90 для зручності їх чищення. [7]
      На сучасних коксових машинах в основному механізовані важкі і трудомісткі роботи, проте окремі механізми вимагають подальшого конструктивного удосконалення.

      

Актуальність теми і ставлення задачі дослідження

      Металлоконструкції дверезйомної машини схильні до впливу агресивних чинників, таких як: корозія, температурна напруга, значні динамічні навантаження.
      Недоліки дверезйомної машини:
      1.1. Недостатня експлуатаційна надійність пристрою
      1.2. Великі енерговитрати на зрив дверей
      1.3. Металоємність машини

      1. Недостатня експлуатаційна надійність пристрою.
      Основним завданням даного розділу є дослідження надійності сучасного коксового виробництва з метою встановлення загальних закономірностей виникнення відмов виробництва і розробки заходів, направлених на підвищення безвідмовності і довговічності виробничої системи.
      Надійність устаткування. визначається конструктивними і технічними параметрами машин, а також умовами експлуатації, якості ремонту і технічного обслуговування.
      Найбільш об'єктивним методом оцінки надійності устаткування є збір, обробка і аналіз статичних даних, накопичених в процесі експлуатації. При цьому для здобуття об'єктивної картини важливо мати показний статичний матеріал, зібраний на різних коксохімічних підприємствах.[2]
      Для створення нового конструктивного оснащення необхідно виявити найслабкіші ланки у вже існуючих конструкціях дверезйомних машин. З цією метою проведений глибший аналіз, визначено розподіл відмов.
      Оскільки на різних заводах використовується неоднакова кількість машин, то порівняльний аналіз проведений для середніх значень відмов, що доводяться на одну з них. Дані були зібрані на шести підприємствах, на яких є батареї з печами 41,6 м3. Вибір об'єктів пояснюється тим. Що у міру підвищення одиничної потужності агрегату кількість відмов також зростає і найбільше значення набуває для батарей з печами 41,6 м3 і більше.
      Отримані дані зведені в таблицю.
      Аналіз показав, що кількість відмов коксових машин не знаходиться в прямій залежності від віку батареї. Набагато більшу роль тут грає їх конструкція і рівень експлуатації.
      На основі отриманих даних очевидна необхідність підвищення надійності дверезйомной машини або повної її заміни на сучасніше устаткування.

Таблиця 2 - Розподіл аварійних відмов дверезйомних машин на різних коксохмічних підприємствах.

Найменування підприємств Кількість відмов загальна Кількість відмов на одну машину %
КХП Нижньо-Тагильського меткомбінату 97 48,5 45,5
Маріупольский КХЗ 13 6,5 28,9
КХП Магнітогорського меткомбінату 59 19,7 45,5
Алтайский КХЗ 163 54,3 36,8
Авдіївский КХЗ 254 50,8 53,2
КХП Західно-Сибірського меткомбінату 57 27 36,7

      Надійність процесу видачі коксу визначається мінімальним рівнем вірогідності безвідмовної роботи по кожному виду відмови. Аби відповісти на питання, яка значущість того або іншого вигляду відмови по його вкладу у виникнення аварії виробництва, необхідно визначити вірогідність дії кожного несприятливого чинника по стадіях процесу. Результати такого аналізу приведені в таблиці 3.[10]

Таблиця 3 - Аналіз видів відмов дверезйомної машини по стадиях процесу.

Стадія процесу Кількість відмов загальна
A1 A2 A3 A4 A5 A6 A7 A8 A9
II (S2) 2 3 2 - - - 1 1 1
III (S3) - - 2 3 2 - - 1 1
IV (S4) 1 1 1 1 1 1 - - -
Всего 1 5 7 5 1 1 2 2 2

Де   S2 – завантаження вугільної шихти коксової печі
       S3 – процес коксування вугільної шихти до здобуття готового коксу
       S4 – вивантаження коксу з печі з його подачею на гасіння
       А 1 – відмова механізму пересування машини;
       A2 - відмова механізму відведення — підвода дверей;
       А3 - відмова механізму повороту дверезйомного пристрою;
       А4 - відмова механізму знімання дверей;
       A5 - відмова металоконструкції
       А6 – відмова механізму пересування корзини коксонаправляючої;
       А7 - відмова механізму чищення дверей;
       А8 - відмови механізму чищення рам;
       А9 - відмови механізму пересування чищення рам.
      При побудові дерева відмов в даному випадку не розглядаються вихідні події, пов'язані з відмовами електричної частини, КИПІА, помилками оператора.
      «Відмова виробництва» Z, пов'язана з невиконанням основних функцій дверезйомної машини, станеться при настанні однієї з наступних подій:
      Т1 - не видається коксовий пиріг;
      Т2 - не забезпечується завантаження;
      Т3 - не забезпечуються ремонтні роботи.
      Може бути представлений у вигляді булевої тотожності:

      Подія «не видається коксовий пиріг» Т 1 станеться при настанні проміжної події, коли
      F1 - не виконується знімання дверей і
      F2 - не забезпечується напрям коксового пирога в коксовозний вагон.

      У свою чергу, проміжна подія F1 настане при відмовах наступних механізмів: A2 - відведення — підвода дверей;
      А1 - пересування машини;
      А3 - повороту дверезйомного пристрою;
      А4 - знімання дверей;
      A5 - металоконструкцій
      а також при настанні з деякою тимчасовою затримкою події
      G1 — «недопустиме зусилля знімання дверей».

      Подія G1 станеться, якщо
      V1 «не виконується чищення дверей» и
      V2 «не виконується чищеня рам»

      Вихідною поддією для V1 будуть відмови механизмів
      чищення дверей А7,
      поворота А3,
      відведення— підвода A2
      металлоконструкцій A5;

      для події V2:
      А8 відмови механизмів чищення рам,
      А9 пересування чищення рам,
      А1 пересування,
      A3 поворота,
      A5 металлоконструкцій.

      Для проміжної події F2 — «не забезпечується напрям коксового пирога» — вихідними подіями слід вважати відмови механізмів
      А 1 пересування машини
      A6 пересування корзини
      A3 повороту
      А 5 металоконструкцій.

      Таким чином, подію T1 можно представити в вигляді виразу:

      Подія Т2 станеться за умови F3 «неможливо встановити двері».

Т2=F3

      Вихідними подіями для F3 будуть події A6, A1, A2, А3, A4, A5, а також подія G2 — «недопустиме зусилля встановлення, дверей», яке станеться з часовою затримкою, тоді подію Т2 можно представити у вигляді тотожності:

Тоді

      Подія Т 3 — «не забезпечені ремонтні роботи» — приведе до відмови виробничого процесу в разі, якщо
      F4 «не виконується заміна дверей» або
      F5 «не виконуються роботи по армуванню».
      Подія F4 станеться при настанні проміжних подій
      G3 — «невиконується зйом дверей» або
      G4 - «не виконується установка дверей».
      Початковими для G3 будуть події А1, A2, A3, A5, а для G4—події А1, А2, А4, А5.
      Для події F5 початковими будуть А1, А2, А4, А5,А3. Тоді

Остаточно відмова виробничого процесу виглядатиме так

Дерево відмов дверезйомної машини представлене на малюнку 1.



Малюнок 1- Дерево відмов дверезйомної машини

      З отриманого дерева відмов видно, що кінцева подія — «відмова коксового виробництва» — може статися при різному поєднанні вихідних і проміжних подій. Отже, для зменшення вірогідності відмови виробництва необхідно виявити види відмов найбільш вірогідні і по можливості усунути їх. Це можна визначити за допомогою принципу мінімальних аварійних поєднань[1]. Для даного дерева відмов загальне число знайдених аварійних поєднань 23, шість з яких — поєднання одного механізму, а 17 — поєднання відмов двох механізмів:

яке дозволяє послідовно проаналізувати надійність дверез омної машини з врахуванням кожного конкретного виду відмови механізмів і пристроїв. [11]
       У подальшій роботі планується досліджувати роботу дверезйомного пристрою, проаналізувати його надійність, побудувати дерево відмов, розрахувати навантаження на важелі, за допомогою програми КОСМОСУ оптимізувати конструкції важелів, понизивши навантаження і зменшивши масу. У магістерській роботі також буде запропонована нова кинемаїчеськая схема дверезйомного пристрою, використання якої набагато понизить динамічну напругу.             

Наукове значення роботи


      Проаналізувавши декілька патентів на пристрій для знімання і установки дверей коксової печі можна розглядати можливість підвищення експлуатаційної надійності пристрою за рахунок зменшення динамічних навантажень на деталі пристрою у момент зриву дверей, передачі більшої частини навантаження при зніманні і установці дверей безпосередньо на раму коксової печі і зменшення енерговитрат за рахунок раціональнішого режиму роботи приводу. При використанні такого пристрою динамічні навантаження на кладку печі і металоконструкції пристрою знижуються при зниженні енерговитрат.
      Можливо також зниження енерговитрат на зрив дверей, металоємність обслуговуючих машин і підвищення надійності роботи за рахунок розділення зусиль опору дверям при її знятті за часом дії і за напрямом установки у верхній частині дверей чотирьох-шестигранного кулачка, що приводиться в рух від механізму зриву дверей і що віджимає двері від рами печі перед її підйомом. Для досяггнення цілі пристрій може бути оснащений ребрами жорсткості на корпусі дверей і встановленими у верхній частині дверей на ребрах жорсткості валом, оснащеним кулачком у формі багатогранника, жорстко встановленим на валу з можливістю взаємодії з рамою печі, при цьому вал оснащено храповиком і ричагом, що взаємодіє з захватом.
       Для підвищення надійності роботи пристрою, що включає поворотну стійку, раму, закріплену на стійці, захвати з упорами, закріплені на рамі за допомогою шарніра і сполучені між собою тягою, робочий кінець кожного захвату оснащено віссю, раму оснащено вертикальними направляючими, шарніри захватів розташовані в направляючих і один з них сполучений з приводом вертикального переміщення, упор має Г-подібну форму і закріплений над віссю захвату. Таке виконання пристрою дозволяє при переміщенні шарнірів захватів в вертикальних направляючих рами для відкриття дверей послідовно і надійно завести робочі кінці захватів у верхню і нижню кишені дверей, стискувати упорами пружини верхнього і нижнього запорів двері для виведення ригелів з крюків рами коксової печі і здійснити рив двері, тобто виконати надійно і ефективно всі операції при відкритті і закриванні дверей коксової печі одним механізмом.

Висновок


      При вирішенні завдань оптимізації я пропоную використовувати економічні і техніко-економічні критерії оптимальності. До економічних відносяться: мінімальна собівартість, найменші народногосподарські приведені витрати, найбільший прибуток, рентабельність, мінімальний рівень витрат на виробництво. До техніко-економічних: мінімальна продуктивність, найменший штучний час, основний і допоміжний час, коефіцієнт корисної дії устаткування, надійність роботи системи устаткування або окремих її елементів, станкоємність виробу, стійкість інструменту, физико-хімічні властивості виробів. Також важливими критеріями оптимізації є експлуатаційні, включаючі зносостійкість, втомну міцність, контактну жорсткість і інші показники довговічності виробів.
      У основі розробки будь-якого технічного проекту лежать два принципи: технічний і економічний. Відповідно до першого принципу технологічний процес повинен забезпечити виконання всіх вимог на виготовлення виробу, а другий принцип визначає умови, що забезпечують мінімальні витрати праці і найменші витрати виробництва. Ці два принципи якнайповніше відбиваються в групі економічних критеріїв – мінімальною собівартістю, в групі техніко-економічних критеріїв – максимальною продуктивністю.
      Вважаю необхідними розробки по оптимізації і удосконаленню металоконструкцій дверезйомної машини, оскільки в коксохімічному виробництві вона активно використовується, але часто вимагає зупинок на планові і позапланові ремонти.

Литература

  1. Диллон Б., Сингх Ч. Инженерные методы обеспечения надежности систем. - М.: Мир, 1984. - 318 с.
  2. Муромцев Ю.Л. Безаварийность и диагностика нарушений в химических производствах. М.: Химия, 1990. 144 с.
  3. Седуш В.Я. Надежность, ремонт и монтаж металлургических машин. -Киев: Вища школа, 1976. 227 с.
  4. Поникаров И.И., Перелыгин О.А. Машины и аппараты химических производств. М.: Машиностроение, 1989. – 368 с.
  5. Технология коксохимического производства. Лейбович Р.Е., Яковлева Е.И., Филатов А.Б. Учебник для техникумов. М., «Металлургия», 1982. 360 с.
  6. Непомнящий И.Л. Коксовые машины, их конструкции и расчеты. М, 1963. – 388 с.
  7. Оборудование коксохимических заводов. Учебное пособие для техникумов. Ткачев В.С., Остапенко М.А. М.: Металлургия, 1983, 360 с.
  8. Баничук Н.В. Введение в оптимизацию конструкций. М.: Наука,1986.
  9. Аверченков В.И. Оптимизация технологических процессов в САПР ТП. – Брянск: БИТМ, 1987.-108 с.
  10. Отчет о научно-исследовательской работе. Разработка физико-технических основ обеспечения надежности коксовоо призводства и создание новой технологии коксования. А.С. Парфенюк, Л.В. Лукьянченко, Р.В. Карабет. Д.-1992 г. 242 с.
  11. А.С.Парфенюк, А.А. Булатов, Н.А. Хромов, С.П. Веретельник, Г.А.Власов, Е.П.Романенко Кокс и химия, №2, стр. 28-32, 1990 УДК 662.74.0002.5:044.2 ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ МЕХАНИЗМОВ КОКСОВЫХ МАШИН НА НАДЕЖНОСТЬ ПРОИЗВОДСТВА

© Бабакіна О.О., ДонНТУ 2009