ХОМЕНКО В`ячеслав Миколайович

Факультет: Електротехнічний
Кафедра: Електропривод і автоматизація промислових установок
Спеціальність: Електромеханічні системи автоматизації і електропривод

Тема випускної роботи: Розробка типових моделей електромеханічних систем для аналізу можливих аварійних ситуацій в елементах промислових установок

Керівник: проф. каф. ЕАПУ, к.т.н. БОРИСЕНКО Володимир Пилипович

Адреса електронної пошти: v_khomenko@ukr.net, slava.khomenko@gmail.com
Домашній веб-сайт: http://v-khomenko.narod.ru

Про себе: Володію українською, російською, англійською, французькою мовами. Працюю техніком в ДонНТУ. Захоплююсь програмуванням, музикою. Маю публікації науково-технічного характеру.

Автобіографія

Я, Хоменко В`ячеслав Миколайович, народився 6 вересня 1983 р. в Україні, м. Донецьк.

Склад сім`ї

мати Хоменко Людмила Миколаївна, 1955 р.н.
дядя Хоменко Олександр Миколайович, 1960 р.н
дідусь Хоменко Миколай Іванович, 1931 р.н.
бабуся Хоменко Надія Іванівна, 1932 р.н.

Дошкільний період

Розпочну цей короткий опис свого життя з самого дитинства. Запам`ятовуються ті події, які дуже потрясли людину – це страх, щастя, радість і біль. Їх запам’ятовування – це рефлексія організму, пошук виходу з лабіринту життя.

Одне з моїх перших і найбільш чітких вражень – це коли мене хрестили в церкві. Я пам’ятаю, що це мене дуже збентежило. Я був наляканий самою атмосферою – напівморок, жовте сяйво свічок, розмиті тіні, чоловік, який, як мені здалось, подивився на мене спочатку суворо, але потім, побачивши страх у моїх очах, спробував посміхнутися у відповідь.

Я ходив у два дитячих садки – спочатку в яслі, а потім мене перевели в інший, в якому було три класи – групки. Я пішов в середню. Спочатку я боявся і думав, що мені буде важко вжитися в їх колектив, бо для маленьких дітей і пів року різниці в віці – це вже великий період, але потім виявилось, що я турбувався дарма.

Школа

У віці шести років мій дядя повів мене в спортзал на тренування з карате. В 7 мене таки прийняли в школу. Спортзал знаходився далеко від мого місця проживання, і тренування ми вирішили припинити, щоб віддавати більше часу заняттям в школі. Того ж року мені подарували мого першого персонального комп’ютера. Назва – „Micro-88”, він мав повний об’єм пам’яті 64 КБайти. Жорсткого диску не було. Програми необхідно було завантажувати з магнітної стрічки за допомогою звичайного магнітофона, і цей процес тривав чимало часу. В ПЗП ПК було закладено мову програмування Micro-assembler. З магнітної стрічки можна було завантажити інтерпретатор мови Бейсік, який займав майже всю оперативну пам’ять ПК.

Впродовж 11 років я навчався в ДССШ №65. Потрапив до першого набору в школу, тобто як тільки школу було засновано. Спеціалізація школи – гуманітарні науки. Найбільш глибоко вивчалися література, мови. Майже всі предмети йшли українською. Англійську вивчав з 2-го класу. Також вивчав дещо німецьку мову.

Захоплювався тим, що писав твори, читав книжки, уночі програмував, полюбляв майструвати (наприклад, збирав з конструктора машинки та приєднував до них електричного двигуна. Реверсування робив, змінюючи полярність живлення).

Захоплення програмуванням виявилося корисним. Першу „комерційну” програму я написав 1999 року. Ця проста програма виконувала ведення звітності за продажем і розраховувала зарплатню співробітникам (як відсоток від продажу + постійна ставка) у крамниці компакт дисків. Щоправда, гонорар був доволі специфічним. Я отримав можливість безкоштовно брати в прокат любий диск з цієї крамниці $;–). Приймав участь в олімпіадах з інформатики, однак, не далі призових місць на районних олімпіадах. Увійшов в першу 10-ку на олімпіаді з інформатики в інституті штучного інтелекту.

Мабуть в 9-му класі, за рекомендацією мого однокласника і товариша Руденко Андрія Юрійовича, пішов у гурток екології та біології. Керівник гуртка – Чуб Ігор Васильович. Мені подобалось спілкування, яке взагалі-то було вільним, але торкалося найчастіше тем експедицій та біології. Декілька разів я їздив у експедиції, вони були дуже цікаві і відкарбувалися в моїй пам’яті в деталях.

Куди б я не їхав, я дуже рідко беру з собою фотокамеру, так як зорові, слухові, чуттєві образи в пам’яті дозволяють відновити події набагато чіткіше.

Після школи

2001-го року поступив в ДонНТУ до Електротехнічного факультету. Поставив перед собою мету – добре вчитися щоб стати спеціалістом у вибраній області знань, який міг би коректно вирішувати поставлені переді мною задачі.

Я вважаю, що базовою дисципліною для подальшого вивчення спеціалізованих наук на моєму факультеті є теоретичні засади електротехніки (ТЗЕ). На першому турі Загальноукраїнської олімпіади з ТЗЕ зайняв 3-є місце. Після чого отримав можливість поїхати у Львів. Це місто мене вразило красою своїх давніх вулиць, будівель, площ і парків. Якщо подивитися на Львів з висоти, то видно як він неймовірним чином оплітається парком, який, немов зеленим павутинням покрив все місто. Коли я ходив вузькими вулицями старого міста, мені здавалося, що вони роблять людей ближчими один до одного, більш привітливими. Крім того, мені сподобався місцевий центральний парк. Цікаво було спостерігати за таким видовищем, коли десятки вже зовсім не молодих людей сидять там на лавочках грають в карти, шахи...

Рік поспіль приймав участь в Загальноукраїнській олімпіаді з електромеханіки в складі команди нашого вузу, яка складалася з Шелудько Дмитра, Кателло Захара та й мене. Олімпіада була в місті Кременчук. Я зайняв 4-те місце. Перше місце зайняв Шелудько Дмитро. В загальнокомандному заліку наш вуз вийшов на перше місце. Олімпіада мала місце в Кременчуцькому державному політехнічному університеті. Він має таке вигідне розташування, що студенти після закінчення навчань можуть за дві хвилини добігти до Дніпра щоб там поплавати. Студентське ”спальне” містечко розташовано доволі далеко від учбових корпусів, але його можна назвати студентським містечком в повному розумінні, бо воно логічно ізольовано від іншої частини міста.

Приймав також участь в Міжнародних і Загальноукраїнських наукових конференціях.

Займаюсь проблемами діагностування стану електромеханічних систем, вивчаю теорію цифрової обробки сигналів.

Після закінчення четвертого курсу отримав диплом бакалавра з відзнакою.

Обґрунтування вибору теми магістерської роботи

Питання забезпечення надійності електромеханічного обладнання, визначення і контролю його стану без здійснення демонтажних робіт, прогнозування технічного стану і попередження аварійних ситуацій є актуальною. Вона включає в себе багато питань як технічного, так і наукового характеру: математичний опис типових діагностичних моделей електромеханічних систем, обробка сигналів і ін.

Плани на 5 років

Підготовка та захист магістерської роботи, навчання в аспірантурі, підготовка кандидатської дисертації. Отримання практичних навичок за тематикою роботи.

Плани на 25 років

Захист кандидатської дисертації. Продовження наукових досліджень в обраній сфері й покращення розроблених підходів.

Захоплення

Музика - граю на бас-гітарі в тріо (гітара - Владислав, ударник - Сергій). Люблю займатись спортом - карате. Також цікавлюсь інформатикою, полюбляю ходити в туристичні походи, на рибалку. І, люблю Природу.