Дисертація
Посилання
Бібліотека
Результати пошуку
|
Творча біографія
Народилась в Донецьку 23 лютого 1979 р. За словами мого батька, це був найкращий подарунок на День Червоної армії і військово-морського флоту.
Можливо, саме тому більше любила проводити час у майстерні батька,
розпаювати старі плати і розкладати по місцях радіодеталі,
а не грати з ляльками.
Перш ніж піти в школу побувала в трьох дитячих садках (не тому,
що була хуліганкою - просто через обставини , що склалися).
Нарешті, 1 вересня 1986 р. пішла в 1-а клас середньої школи №100. Навчання
давалося легко - думаю, що завдяки самій чудовій першій учительці
Наталі Олександрівні. У вільний час займалася бальними танцями і відвідувала
кружок м'якої іграшки. Але довго цим не захоплювалася - як тільки навчилася
читати, новою пристрастю стали книги. Книги заспокоювали і відносили в більш
простий, але цікавий світ. Справа в тім, що в школі мені не дуже щастило -
часто мінялися вчителі і класні керівники (їх було 6 за 8 років навчання).
Як експеримент після закінчення третього класу нас перерозподілили за
бажанням у класи з ухилами (математичний, гуманітарний і т.і.). У результаті
мій новий математичний 5-а виявився зовсім не таким, яким був звичайний 3-Д.
Довелося звикати не тільки до нових викладачів, але і до нових однокласників.
Це було подвійно складно, тим більше, що я була боязкої і замкнутою. Але на навчання це не вплинуло. Брала участь в олімпіадах з математики та хімії. Під час навчання в 9-му класі відвідувала факультативні заняття в комп'ютерному класі. Це було щось нове для мене і дуже цікаве. Думаю, що саме в цей час сформувалося бажання довідатися
більше про комп'ютери і все, що з ними зв'язане
У 1994 р. закінчила 9-й клас, одержавши свідчення з відзнакою,
і вступила до Донецького технікуму промислової автоматики на спеціальність
ЭВТ. Хотілося одержати відправну базу знань перед вступом в університет і підвищити
свої шанси. Через 4 роки одержала диплом молодшого
спеціаліста (техник-электроник) з відзнакою.
Для мене не існувало проблеми вибору вузу. Рішення вступити в Донецький державний технічний університет (ДонДТУ) було цілком зрозумілим і виправданим - хотіла одержати
якісну технічну освіту. Крім того, факультет КІТА є саме
тим, на якому можна вибрати спеціальність, ідеальну для продовження
навчання по вже обраному шляху. Отже, у 1998 р. я вступила на
спеціальність "Автоматика і телекомунікації". Ця спеціальність
привернула мою увагу тим, що одержувані знання досить широкі і дозволяють
фахівцю працювати практично в будь-якій галузі. Важливим моментом для
мене було те, що тут вивчаються комп'ютерні технології.
За час навчання написала дві студентські наукові праці. Перша - галузі
гуманітарних наук ("Брестська унія і її наслідки"). Друга - в галузі
технічних наук. Ця робота "Синтез модальних регуляторів і спостерігачів
стану одномірної дискретної динамічної системи" зайняла перше місце
на університетському конкурсі у своїй галузі. Моїм керівником, починаючи з
третього курсу, є доцент кафедри АТ Рафикова Г.Ш. Вибір керівника,
на мій погляд, досить складне завдання. Необхідно орієнтуватися і на
його галузь спеціалізації, і на свої інтереси. Я віддала перевагу
дослідницькій роботі, що базується на математичних моделях різних систем.
У 2002 р. одержала диплом бакалавра з відзнакою вже Донецького національного
технічного університету (ДонНТУ). Після цього мені запропонували продовжити навчання в
магістратурі. Я погодилася без найменших вагань. Адже це шанс одержати
більш глибокі знання зі своєї спеціальності. Керівник запропонував зайнятися
дослідженням руху багатоногих крокуючих апаратів. Тема моєї роботи
магістра - "Розробка алгоритмів керування шестиногим крокуючим апаратом
на основі спеціальних і особливопрохідних ход ", що є не тільки
цікавої, але й актуальною задачею.
Використання таких апаратів значно полегшить пересування по пересіченій
місцевості. Крім того, вони можуть бути з успіхом застосовані для досліджень в
галузях, де людин знаходитися не може в силу агресивного навколишнього середовища.
Існує досить велика кількість літературних джерел у цій
галузі таких авторів, як Голубєв Ю.Ф., Лапшин В.В., Охоцимський Д.Є.
і ін. Однак це розробки минулого століття, що потребують розвитку.
Можна припустити, що подібні теми будуть досліджуватися й удосконалюватися
і надалі, причому не тільки на спеціальності "Системи управління і
автоматика". Мені здається, що ця спеціальність повинна охоплювати усе
більшу кількість галузей, де можливо і потрібно застосування засобів
автоматизації з використанням новітніх контролерів і комп'ютерів.
Отже, будуть потрібні спеціалісти, що можуть реалізувати такі
проекти. Можу припустити, що деяка інтеграція спеціальності
з іншими неминуча, але цілком вона в них не "розчиниться".
Надалі збираюсь вступити до аспірантури і по
закінченні готувати нові покоління спеціалістів. однак не збираюсь
обмежуватись тільки викладацькою діяльністю. Хочу спробувати себе в
галузі розробки та контролю систем управління на сучасних контролерах.
|
